Правові нюанси дистанційного працевлаштування

Галина Казначей, бухгалтерка, провідна авторка щотижневика «Дебет-Кредит», експертка з питань трудового права та кадрових питань, лекторка.

Дистанційна робота стає дедалі популярнішою. Якщо ви теж мрієте про роботу з дому або вже працюєте у такий спосіб, дізнайтеся, які нововведення в українському законодавстві стануть вам у пригоді.

Вже кілька років дистанційна робота – це справжній мейнстрім на ринку праці в усьому світі. Зокрема, у найновішому звіті Linkedіn зазначається, що для 40% міленіалів можливість працювати з будь-якого куточку світу є величезною перевагою при працевлаштуванні. А професор економіки Стенфордського університету Ніколас Блум провів цікаве дослідження сумісно з однією шанхайською компанією: частина співробітників цієї компанії працювали з дому, інші – ходили в офіс. Результат: підвищення продуктивності та менше звільнень серед тих, хто працював з дому, – розповів містер Блум у своєму виступі на TED.

І карантинні заходи, пов’язані зі спалахом COVID-19, лише посили тенденцію дистанційного працевлаштування. AIN.UA опублікував дані дослідження, проведеного українським пошуковиком вакансій Jooble. У ньому йдеться, зокрема, про те, що під час карантину пошукові запити, пов’язані з дистанційним працевлаштуванням, збільшились майже у 2,5 рази! Програмісти, тестувальники, рекрутери, оператори call-центрів, SMM-менеджери, бухгалтери, перекладачі, юристи, копірайтери – перелік професій, які дозволяють працювати дистанційно, можна продовжувати й продовжувати. Ми попросили розповісти про правові нюанси такої форми роботи Галину Казначей, бухгалтерку, провідну авторку щотижневика «Дебет-Кредит», експертку з питань трудового права та кадрових питань, лекторку.

Відтепер закріплено на законодавчому рівні

У березні цього року було внесено зміни до ст. 60 Кодексу законів про працю. Ця стаття називається «Гнучкий режим робочого часу», і одна з її частин присвячена дистанційній роботі. Це дуже важливо, адже раніше норм дистанційного працевлаштування в українському законодавстві не було. Існувало поняття «надомна робота», але з самої назви зрозуміло, що такий працівник повинен працювати тільки з дому. І це створювало низку незручностей як для працівників, так і для роботодавців. Наприклад, перед укладанням трудового договору до потенційного надомника повинна була завітати спеціальна комісія. Мета цього візиту була впевнитися, що в нього є всі умови для роботи з дому, що він не заважатиме сусідам чи іншим членам родини, що проживають разом із ним.

Тепер ситуація змінилися. Дистанційне працевлаштування передбачає, що ви можете працювати будь-звідки: з дому, з кафе, з коворкінгу, та хоч із пляжу! Я надавала запит до Мінекономіки, чи може  бути працівник офіційно працевлаштованим у роботодавця на території України, але при цьому фізично виконувати свою роботу з-за кордону. Мені надійшла відповідь, що це не заборонено, і у трудовому договорі при дистанційному працевлаштуванні необов’язково зазначати адресу роботи. При цьому в КЗП зазначається, що при дистанційному працевлаштуванні робота має виконуватися працівником поза приміщенням роботодавця. Фактично, це може бути будь-де, в залежності від того, як домовляться між собою працівник та роботодавець.

Особиста присутність при укладанні трудового договору обов’язкова!

Незважаючи за дистанційний формат роботи, для укладання трудового договору вам доведеться відвідати офіс роботодавця особисто. Майбутній працівник приходить з пакетом документів, зокрема, трудовою книжкою, ідентифікаційним кодом та паспортом, з якого кадровик (або бухгалтер) переписує усі необхідні дані та робить ксерокопії. Після цього працівник власноруч(!) підписує трудовий договір.

Хочу зробити окремий акцент для роботодавців на важливості особисто переписувати усі дані з оригіналу паспорту майбутнього працівника. У моїй практиці неодноразово траплялись випадки, коли працівник приносив на укладання трудового договору вже готові ксерокопії, а недобросовісний кадровик приймав їх. Після цього людина починала працювати, а на підприємстві починалися крадіжки. Коли ж доходило до розслідування, виявлялося, що ксерокопія паспорту – це підробка. Це доволі популярна схема серед шахраїв, тому аби убезпечити себе від неприємностей, завжди вимагайте оригінали документів і ретельно їх перевіряйте.

Контроль часу, лікарняні та відпустки

У КЗП зазначається, що загальна тривалість робочого тижня дистанційного працівника (так само, як і будь-якого іншого) не може перевищувати 40 годин – тобто, 8 годин на день. Питання контролю робочого часу при цьому працівник та роботодавець вирішують самостійно. Дехто робить звіти у кінці дня/тижня, дехто запроваджує електронну систему контролю.

Що стосується лікарняних листів та відпусток, то в цьому питанні дистанційний працівник має такі самі права та гарантії, що й при звичайній формі працевлаштування.


Ольга Коваль