Дарія Рибак про волонтерство у проєкті «Знайти своїх»

Дарія Рибак про волонтерство у проєкті «Знайти своїх» - 1 - изображение

Дарія Рибак — українська актриса театру та кіно, відома головною роллю в серіалі «100 тисяч хвилин разом». Від початку війни Дарія поїхала з Києва, але шукала спосіб допомагати Україні — так актриса долучилася до команди проєкту пошуку зниклих Катерини Осадчої «Знайти своїх». Рибак розповіла про свій досвід у волонтерстві та що відчуває, коли творить добро.

Бажання бути корисною від початку війни

Наразі беру участь у декількох волонтерських проєктах, в одному з них працюю майже з початку війни: у проєкті “Знайти своїх”. Починала там як волонтер, який обробляв заявки, а зараз уже керую дівчатами, які це роблять, і відповідаю за публікацію всієї корисної інформації на телеграм-каналі проєкту.

Вирішальним напевно стало те, що я виїхала з Києва в перші дні війни та опинилася в маленькому місті Моршин. Там не було майже ніякої волонтерської діяльності, якою я могла б займатися, але шукала щось, чим могла б допомогти, маючи просто телефон в руках. “Знайти своїх”, у якому на той момент волонтерила моя знайома, викликав у мене сильний інтерес, і я дуже хотіла долучитися до проєкту — та ось з середини березня я частина команди пошуку зниклих.

Волонтерство — наша нова суперсила

Намагаючись проаналізувати свої відчуття, свої думки, які в мене були, коли тільки розпочала волонтерську діяльність, та які зараз, зрозуміла, що волонтерство — не те що обовʼязок, це нова суперсила, яку розкрили в собі майже всі українці.

Дарія Рибак

Не забувати турбуватися про себе та інших

Мені здається, моменти, коли опускаються руки — нормальний стан українця. Багатьом знайомі «емоційні гойдалки»: коли в один день ти супергерой, а потім прокидаєшся та розумієш, що в тебе немає ні сил, ні бажання, та єдине, що можеш — просто подбати про себе.

В такі дні допомагає просто зробити паузу від новин, діяльності та просто приділити час собі — це найпростіше, але найдієвіше.

Немає нічого неможливого

Рухатися далі та не зупинятися допомагають віра в нашу перемогу (впевнена, вона вже дуже близько) та наш народ — неймовірна сила, яка мотивує не опускати руки та робити все, що від тебе залежить. Коли читаєш новини про те, що за три дні наша країна зібрала 600 мільйонів на байрактари та зпершу нібито фантастичний і недосяжний збір у кінцевому результаті закрито за лічені години, розумієш, що не існує нічого неможливого для українського народу. Впевнена, що разом ми зможемо все — і саме це знання й допомагає.

Волонтерська мрія

Мені б дуже хотілося, щоб наша волонтерська робота була більше не потрібна: щоб усі люди знайшли своїх рідних живими та здоровими, щоб у всіх був дах над головою, щоб всі мали, що поїсти, що вдягнути. Мрію, щоб волонтерство стало згадкою про певний період нашого життя та більше не було в ньому гострої потреби.


Фото: прес-служба ТЕТ

Почніть вводити текст і натисніть Enter для пошуку

Top