Світ без миру: чинні воєнні конфлікти та їх вплив на Україну

Світ без миру: чинні воєнні конфлікти та їх вплив на Україну - 1 - изображение

Україна не єдина країна, яка сьогодні перебуває у стані війни. За даними сайту Global Conflict Tracker, зараз у світі налічується близько тридцяти глобальних воєнних конфліктів. Woman зібрав найсвіжішу інформацію про ті, які у всіх на вустах.

Китай і Тайвань: протистояння за незалежність

Боротьба Китаю за острів Тайвань триває вже кілька століть. Історики припускають, що Тайвань вперше перейшов під повний контроль Китаю в 17 столітті під час правління династії Цін. Наприкінці 19 століття після поразки в першій китайсько-японській війні вони поступилися островом Японії. Потім Китай знову захопив острів у 1945 році після поразки Японії у Другій світовій війні. Але в материковому Китаї вибухнула громадянська війна між націоналістичними урядовими силами на чолі з Чан Кайші й Комуністичною партією Мао Цзедуна. Ця війна закінчилася у 1949 році перемогою комуністів, а їхній лідер Мао Цзедун взяв під контроль Пекін. Тим часом партія, що програла, утекли на Тайвань. За підтримки США вони ще деякий час сподівалися повернутися і звільнити материковий Китай від комуністів. Але комуністична партія весь цей час лише зміцнювала позиції, за підтримки Радянського Союзу активно розробляючи ядерну зброю. Тому на початку 1970-х Захід та США вже не могли ігнорувати ядерну країну. Так, Китайську Народну республіку визнають єдиним Китаєм. Стосунки з Тайванем США вимушено розривають. Але ухвалюють спеціальний закон, яким зобов`язуються надавати допомогу у випадку зовнішніх загроз. Тобто, все для того, щоб він міг оборонятися.

Чого прагне Китай?

Повернення Тайваню до складу Китаю – це питання престижу. Оскільки, острів позиціює себе справжнім осередком демократії, в той час, як сам Китай є комуністичною країною. Ба більше, об`єднання надасть Китаю доступ до повноцінного панування в Східнокитайському та Південнокитайському морях. Адже через Тайвань проходять важливі вантажні потоки в Африку, Азію та Європу. Китай заявляє, що хоче повернути території по принципу – одна країна дві системи, яка б гарантувала Тайваню самоуправління та широку автономію.  Однак, переважна більшість тайванців проти об`єднання. Адже їхнє життя забезпеченіше та вільніше, ніж у Китаї. По-друге, цьому заважають США. Американці бачать у Китаї свого головного суперника на світовій арені. Відтак, не прагнуть посилювати КНР включенням до його складу Тайваню з його розвинутою економікою та провідним положенням на ринку мікрочипів.

Що відбувається зараз?

Напруженість між країнами почала зростати через візит на початку серпня спікерки Конгресу США Ненсі Пелосі до Тайваню. Китай пообіцяв вдарити по острову, який вважають своєю територією, якщо туди прилетить американська політикиня. Тож, за її літаком під час приземлення стежили тисячі людей по всьому світу. Але поки що Китай не вдався до серйозних кроків, а лиш обмежився обуренням та санкціями. А ще – продовжив військові навчання довкола Тайваню.

Втім, за оцінками фахівців, Китай на сьогодні не готовий до проведення масштабної операції із захоплення острова.

«Він не готовий до цього технологічно, не готовий до цього військово. Йому не вистачає сил та засобів, і він не готовий, зокрема, з точки зору міжнародних відносин. Бо для Китаю потрібно було б схвалення міжнародним середовищем або хоча б така мовчазна згода стосовно такої операції. Крім цього, КНР переживає наразі досить серйозний період. Восени цього року відбудеться 20-й з’їзд Комуністичної партії Китаю, під час якого очікується продовження дії керівництва Сі Цзіньпіна на наступні п’ять років і так далі. І тому наразі починати таку військову операцію, в якій він, скоріш за все, програє, для КНР, звичайно, невигідно», – певен  керівник секції Азіатсько-Тихоокеанського регіону New Geopolitics Юрій Пойта.

Як вплине конфлікт Китаю і Тайваню на Україну

​​Військовий експерт Олег Жданов вважає, що Україні важливо уважно слідкувати за подіями, які розгортаються між Китаєм та Тайванем.

«Якщо Китай вдасться до військових заходів, то Сполучені Штати будуть змушені втягнутися у війну. Для нас це дуже важливо: а чи зможуть США сьогодні тягнути війну на два фронти. Це буде пряме протистояння Китаю та США, і ми можемо тут опинитися на другому плані. Це для нас дуже важливо – тому треба спостерігати та дивитися», – наголосив Олег Жданов.

Журналіст-міжнародник, член правління Української асоціації китаєзнавців Олексій Коваль вважає, що у випадку загострення у Тайвані Україна може не отримати зброю від СШАТакож це вигідно Росії, яка може тісніше співпрацювати з Китаєм.

«Українцям важливо спостерігати за подіями у Тайвані. Якщо там буде загострення, то увага США переключиться туди і ми не отримаємо тієї зброї та підтримки, яка була обіцяна. Бо для Тайваню вже зарезервована зброя у США. І якщо там буде конфлікт – зброя поїде до Тайваню, а не до України. Також російська пропаганда з цього візиту робитиме історію, що США зневажають Китай. Тим часом у росії вважають, що США штовхнуть Китай в обійми Росії, мовляв, ми протистоїмо Заходу і тепер можна це робити вдвох».

Палестино-ізраїльський конфлікт

Палестино-ізраїльський конфлікт триває вже десятки років, оскільки на деякі території, як-от місто Єрусалим, Сектор Гази обидві країни мають свої претензії. Західний берег ріки Йордан, на яких розташовані ці міста – давня палестинська земля, але Ізраїль цього не визнає. Проте представники ХАМАС та «Ісламського джихаду»намагаються відновити контроль над цією територією.

Останнє велике загострення відбулося між сторонами у травні торік,  коли після завершення молитви на Храмовій горі в Єрусалимі палестинці закидали камінням ізраїльських силовиків. Після цього Сектор Гази атакував Ізраїль ракетами і повітряними кулями з вибухівкою. Армія оборони Ізраїлю завдала ударів у відповідь. Протистояння тривало 10 днів і зрештою завершилося перемирʼям. Та попри домовленості, сторони продовжують періодично обстрілювати території один одного.

Що відбувається зараз

Напруженість навколо сектору Гази відновилась після затримання одного з ватажків «джихаду» Бассама аль-Сааді 1 серпня. Після цього на кордоні Гази та Ізраїлю розпочались загострення. 5 серпня Збройні сили Ізраїлю вдарили по кількох обʼєктах бойовиків в Газі під час операції «Світанок». Удари ізраїльтян зруйнували військові структури «Ісламського джихаду» і вбили головного терористичного лідера Тайсіра аль-Джабарі. Влада Ізраїлю обґрунтувала ці удари необхідністю запобігти великому теракту, який планував «Ісламський джихад» після арешту свого лідера. У відповідь із Сектору Гази по Ізраїлю терористи випустили понад 350 ракет. Нині у країні знову відкрили бомбосховища для громадян, та оголосили про мобілізацію 25 тисяч резервістів.

Які наслідки для України

Розгортання з новою силою конфлікту між Ізраїлем та Палестиною для України не добрий знак. Адже відволіче увагу світу від війни в нашій країні. Ба більше, збройне загострення в Ізраїлі зменшить надходження гуманітарної допомоги. Зокрема, з початку повномасштабного вторгнення росії Тель-Авів поставив Україні сотні тонн продовольства, ліків, прісної води, генераторів. Також десятки онкохворих дітей та поранених воїнів було доставлено до Ізраїлю для лікування. Нині це стане неможливим в першу чергу із міркувань безпеки.

Конфлікт Вірменії та Азербайджану за Нагірний Карабах

Слідом за загостренням ситуації в Ізраїлі і протистоянням навколо Тайваню новий спалах конфлікту в Нагірному Карабаху. Це вже третій гарячий осередок за останні тижні, який загрожує перерости у воєнне зіткнення.

Що передувало конфлікту?

Суперечка Вірменії та Азербайджану почалася ще у 1990-х роках через регіон Нагірного Карабаху та окуповані азербайджанські території. У 2020-му відбувся новий виток збройного протистояння. Він закінчився угодою про припинення вогню. Вірменія поступилася ділянками території, які вона контролювала протягом десятиліть, а росія направила миротворців для спостереження за перемир’ям. Але попри угоду напруженість у регіоні не згасала.

Що відбувається зараз

Нові зіткнення відбулися на початку серпня. Бої спалахнули в районі Лачинського коридору – дороги, яка пов’язує Вірменію та самопроголошену Нагірнокарабахську «республіку». Приводом стала вимога Баку до вірмен Карабаху покинути цю трасу і почати користуватися новою, яку Азербайджан проклав спеціально для зв’язку з Вірменією. Після того, як вірмени дали зрозуміти, що не збираються цього робити, в Баку оголосили про початок операції «Відплата», а в Карабаху – про часткову мобілізацію.

Попри нові сутички,  справжня війна, як 2020 року, малоймовірна – впевнений  вірменський політолог Олександр Іскандарян:

«Чинник, який робить цю війну неможливою, – це саме присутність миротворців, тому що у разі війни азербайджанським військам доведеться вбивати росіян, а Росія не може на це не зреагувати, – нагадує він. – А поки що це низька інтенсивність боїв, і війною це назвати важко».

Які наслідки для України

Сподіватися на те, що російські окупанти через події у Карабаху зменшать наступ на фронті – не варто. Такої думки військовий експерт Петро Черник. За його словами Росія не збирається відмовлятися від південного Кавказу. Адже Кремль вважає, що це зона їхніх стратегічних інтересів.

«Тому частину своїх ресурсів, які могли б відправити на війну з Україною, Москва буде змушена перенаправити до Карабаху».

  Конфлікт між Косово та Сербією

За крок до війни ледь не опинились Косово та Сербія. Як відомо, Сербія не визнає незалежності Косова й відповідно не визнає її офіційних документів. Тому влада частково визнаної країни оголосили про такий же крок. Заборона сербських паспортів та номерних знаків на території Косова мала набрати чинности вже 1 серпня цьогоріч. Таке рішення неабияк обурило Белград та етнічних сербів, які проживають на півночі Косова.  31 липня люди вийшли на протести, а на кордоні Сербії та частково визнаної країни Косово залунали сирени та постріли. Однак, після напруженої ночі перемовин рішення, яке спровокувало загострення, відклали на місяць. Новий спалах може відбутись вже 1 вересня.

Країни, в яких також неспокійно

Сирія, Ємен, Ефіопія, Афганістан, Ірак та Шрі-Ланка не дивлячись на тимчасове затишшя також знаходяться в зоні ризику відновлення громадянських воєн. Загалом, за даними ООН станом на травень 2022 року понад 100 мільйонів людей у всьому світі стали тимчасовими переселенцями внаслідок воєнних конфліктів, переслідувань та насильства. Тим часом брак продовольства, інфляція та кліматична криза посилюють труднощі людей та ще більше розхитують нестабільність у цих регіонах.


Текст: Євгенія Власенко

Фото: Pexels

Почніть вводити текст і натисніть Enter для пошуку

Top