Артур Шляхтич: «Віра в себе допомагає мені у житті»
Тільки вперед! З таким кредом іде по життю наш сьогоднішній герой – блогер, підприємець та мандрівник Артур Шляхтич (@shliakhtych). Зараз за його сторінкою в Instagram стежать понад 650 тисяч людей, а косметику з його магазинів купують дівчата по всій Україні. Втім, так було далеко не завжди. Про свій непростий шлях від бідності до достатку, бізнес з нуля та про те, як побачити світ за копійки Артур розповів в ексклюзивному інтерв`ю для Woman.
Артуре, розкажи, чим ти займався раніше і як у твоєму житті з’явився блог?
Раніше я жив, мабуть, так як усі – думав про те, як заробити. Моя родина жила дуже бідно і питання грошей було актуальним кожного дня. Мама хворіла, була прикута до ліжка, тому ще з шкільних років мені довелося працювати, щоб купувати ліки, їжу. У класі 9-му я почав продавати речі із Китаю, косметику, роздавав листівки. Після закінчення школи намагався поєднувати роботу продавця-консультанта з навчанням в університеті. На 4 курсі вирішив поїхати навчатися по обміну в Польщу. Вдень навчався – вночі працював на заводі. Тут я вже почав заробляти гарні кошти і зміг собі дозволити у вільний час подорожувати Європою. На той момент у мене в блозі було 65 тисяч підписників, яким я розповідав як можна мандрувати бюджетно. Згодом, почав привозити багато подарунків з різних країн, та розігрувати їх між активними учасниками моєї сторінки. Тобто, таким чином заохочував аудиторію, щоб їм було цікаво. Ну і звісно, щоб вона зростала. Але якщо говорити відверто, з допомогою блогу мені хотілось якось самовиразитись, бо не вистачало уваги вдома, в родині. Хотілось бути потрібним і важливим для когось.
Посмотреть эту публикацию в Instagram
А як ти прийшов у beauty-бізнес? Адже зараз ти є власником двох офлайн-магазинів косметики, а також інтернет-магазину?
Косметика мені подобалась завжди. Я вже згадував вище, що продавати її я почав ще у школі. В цьому мені допомогла одна знайома. У неї був свій магазин, і щоб я міг хоч трохи підзаробити для родини, вона запропонувала 5% з проданого товару. Так втягнувся в цю справу – почав розбиратися в парфумерії, відрізняти оригінали від копій, міг порекомендувати ті чи інші косметичні продукти. Мені це приносило велике задоволення і я собі пообіцяв, що у майбутньому відкрию магазин, так як і вона. Насправді, ця сфера була, є і буде дуже популярною. Адже жінкам завжди потрібна косметика. Це як продукти (посміхається). Тому я постійно розвиваюсь, вдосконалююсь, вчусь, щоб пропонувати своїм клієнтам тільки найкраще. Бо для мене це робота для душі, справа мого життя.
У тебе було приблизне уявлення про те, як все буде складатися в роботі? Чи виникали якісь непередбачувані труднощі, і що навпаки вийшло простіше, ніж ти уявляв?
Звісно, з труднощами стикаються всі. У мене були штрафи, нестачі і багато інших факапів. Бо знати все неможливо. Спочатку я продавав лише в Instagram. Згодом побачив, що багато покупців з мого рідного міста Калуш. Тому вирішив, що пора відкривати офлайн-магазин також. Першим кроком і найважчим було знайти приміщення, другим – оформитись як підприємець. Третім – правильно замовити велику партію товарів. Певний час я користувався послугами бухгалтера, але потім вирішив займатися звітами, заробітними платами і всім іншим сам. Це економить кошти, заповнює якийсь певний проміжок мого вільного часу. Я вважаю, що чим більше підприємець занурений у свою справу, тим більше шансів у його бізнесу бути успішним. На когось покладатися – не варіант. Якщо говорити про те, що було простіше – це звісно ведення сторінки магазину в соцмережі. Але й тут є певні нюанси, наприклад, рекламні інтеграції, таргет, це все потрібно також знати, розбиратися. Але якщо чесно, найбільше полюбляю вибирати і замовляти нові товари. Бо зізнаюсь, я ще той шопоголік (посміхається).
Посмотреть эту публикацию в Instagram
Нажаль, зараз багато бізнесів банкротує. Як тобі вдається бути на плаву у такий непростий час?
Так, я також помітив таку статистику. Проте, ми намагаємось вести таку цінову політику, щоб до нас хотілось повернутися ще раз. Звісно, є продукти дещо дорожчі, чи дешевші, є демпінг ринку, особливо від тих, хто продає з дому. Вони ж не сплачують податки, зарплату працівникам, оренду, так як я. Їм легше поставити ціну товару на 10% дешевше. Але, насправді, мені приємно що незважаючи на все, до нас повертаються, нам довіряють. Ми нікого не обманюємо, намагаємось допомогти, підібрати найкраще для кожного. Я неймовірно радію, коли люди задоволені покупкою і сервісом.
Чи плануєш якось розширяти свою діяльність?
Так. Зараз у мене є два магазини – у містах Калуш та Івано-Франківськ. Планую відкрити ще два. Для цього вже все готове – є кошти, цілий склад товару. Але поки що в очікуванні. Бо невідомо, буде локдаун чи ні. Якщо ні, то після новорічних свят відкриємось.
Можна сказати, що ти знайшов своє місце у цьому світі? Яких цілей плануєш досягати далі?
Так, зараз я почуваю себе комфортно і задоволений тим, чого досягнув. У мене часто запитуюсь колеги-блогери, чому я не беру рекламу в Instagram? Мовляв, втрачаю через це купу грошей. Але я не біжу за тим, щоб більше заробити. Я на такому етапі, коли мені просто хочеться насолоджуватися життям, своєю роботою, власним житлом, можливістю користуватися своїм автомобілем. Я досяг матеріального достатку, певної гармонії і можу сказати, що я щасливий. Звісно, попереду ще багато цілей. Одна з них – розширити кількість магазинів до 15-20 по всій країні.
Посмотреть эту публикацию в Instagram
Поділись, будь-ласка, що тебе мотивує та надихає не зважати на труднощі і йти вперед?
Насправді, мене дуже мотивує моя мама, якої нажаль вже немає. Хоча вона була прикута до ліжка, втім так тягнулася до життя. Це просто не передати словами. Вона займалася шахами, їздила по безлічі турнірів, всіма силами намагалась витягнути нас з тієї прірви бідності. Але, на жаль, тоді спортсмени не заробляли багато. Наприклад, за перемогу на Чемпіонаті світу призовий фонд складав всього 100-200 доларів. Я скажу одне, мене мотивувало і зараз мотивує її прагнення жити. Також мій дідусь. Вони були чесними і порядними людьми, а таким дуже складно буває в житті. Я дуже б хотів, щоб вони були поряд, бачили чого я зміг досягти. Також, можу сказати з впевненістю, що саме віра в себе допомагає мені у житті. Якщо працювати у напрямку мрії і вірити в свої сили – можна досягнути будь-чого.
Ти згадував про свою любов до подорожей. Скільки країн вже відвідав? Яка запам’яталася найбільше?
В моєму тревел-списку вже більше 10 країн. Але моє серце на даному етапі полонила Іспанія. Останній раз я був там у вересні за студентською візою і просто закохався у Барселону. Коли в місті немає туристів – це особливе задоволення. Я настільки відчув в собі натхнення, відпочинок, силу. Для мене подорожі – це набагато краще будь-яких фінансових еквівалентів, призів чи подарунків.
Посмотреть эту публикацию в Instagram
Поділися секретами, як подорожувати, отримувати емоції і досвід та не витрачати при цьому всі свої заощадження?
Перший секрет – не бійтеся користуватися каучсерфінгом. Це такий сервіс, зареєструвавшись на якому можна домовитись про безкоштовне проживання у будь-якій країні світу. Тобто, ви можете зупинитися у людей дома, поспілкуватися з ними, вони вас нагодують, покажуть місто. Це дуже цікавий досвід, бо завжди можна відкрити для себе не тільки країну, але й отримати нові знайомства, друзів. Другий секрет – лоукости. Завдяки цим двом секретам жодна моя подорож не перевищувала ста доларів (враховуючи житло, переліт та їжу).
Куди першочергово поїдеш, коли кордони відкриються?
Звісно, поїду в Іспанію. Хотілось би знову побачитись з друзями, насолодитись атмосферою Барселони, побачити нові міста.
Наприкінці нашої розмови, побажаєш щось нашим читачам?
Скажу одне – вірте в себе. Тільки так ви зможете досягнути своєї мети. Не потрібно розчаровуватись, якщо щось не виходить. Піднімайтесь і працюйте далі. Бо без праці нічого не буде. Повірте, всі затрачені зусилля обов`язково повернуться вам сторицею. Нічого не бійтеся, ставте цілі, мрійте, заробляйте стільки, скільки хочеться і просто будьте від цього щасливими. І головне – бережіть себе і цінуйте своє здоров`я.
Євгенія Власенко
Фото: з особистого архіву Артура Шляхтича
