Альона Глибочан: «Бізнес, як секс – їм потрібно постійно займатись»

Бізнес-леді та популярна Інстаграм-блогерка Альона Глибочан в ексклюзивному інтерв’ю для Woman Magazine розповіла про те, як відкрила свої магазини одягу, найприємніших та найскладніших моментах в бізнесі, а також – поділилася подробицями відносин з чоловіком та своїми мріями про майбутнє. 

Альоно, розкажіть, будь ласка, як ви почали свій бізнес? Чому вирішили відкрити саме магазини одягу?

Ми почали бізнес разом з кумою: позичили у своїх батьків по дві тисячі євро та поїхали за товаром на «Сьомий кілометр» в Одесу, тоді придбали потроху чоловічого та жіночого одягу. Перед цим ми знайшли невеликий магазинчик у досить людному місці та орендували його.

Всі жінки хочуть одягатись гарно, і ми з кумою – не виключення. Думали навіть стати ведучими (на той час це було дуже модно), але для цього необхідно було, як мінімум, придбати хорошу апаратуру і якісні мікрофони, що було досить дорого. Тому вирішили робити світ гарнішим й дарувати людям гарний настрій за допомогою файного одягу.

У вас було приблизне уявлення про те, як все буде складатися в роботі? Чи виникли якісь непередбачувані труднощі, і що навпаки вийшло простіше, ніж ви уявляли?

 Так, було,бо я вже мала досвід роботи продавцем у магазинах жіночого і чоловічого одягу. Перший мене навіть відправляв на місяць навчатися в Болгарії. Тому я знала, як правильно складати одяг, які кольори комбінувати, тощо.

А складнощі були в тому, що на той час нашим з кумою діточкам було всього по два рочки і вони часто хворіли. Ми не брала продавців й працювали лише самі, тому доводилося викручуватись. За товаром ми з кумою спочатку їздили разом, а потім – по черзі, бо довіряли одна одній. Крім цього, нічого вкрай складного не було. Я дуже люблю свою справу та отримую від неї задоволення. Мабуть, завдяки цьому всі складнощі, якщо вони і виникають, швидко вирішуються.

Вам хтось допомагав на початку – морально чи фінансово? З кимось радилися перед відкриттям своєї справи?

Як я вже зазначала, на початку ми позичили гроші у батьків, тому можна сказати, що вони допомогли. Через декілька місяців ми повернули їм кошти. Морально трохи підтримував чоловік. З ним же і радилася перед тим, як почати свою справу. Але найбільшою підтримкою одна для одною, мабуть, стали ми з кумою.

Нажаль багато магазинів банкротує. На вашу думку, чому так відбувається? В чому головна відмінність ваших магазинів від інших?

На мою думку, багато чого залежить від власників: як саме вони розвивають свій магазин, який товар пропонують, чи вкладають гроші в рекламу. Бізнес, як секс – їм потрібно постійно займатись. Як в першій, так і в другій справі, для того, щоб отримати задоволення, треба певним чином попрацювати. Мій магазин – це моє обличчя. В цьому вся суть. Я розкрутила його своїм ім’ям.

 За що ви найбільше любите свою справу та що у ній найважче?

Я люблю гарно одягатись сама, люблю одягати інших людей і бачити щасливих жінок. А найважче зараз те, що дуже виросла конкуренція. Хочеться йти в ногу з трендами, важливо слідкувати за модою. Окрім того, я маю свій смак. Щоб все це вдало поєднувати, треба постійно працювати.

Альоно, хотілося б також поговорити про ваше особисте життя. Відомо, що ви знов зійшлись з чоловіком після чотирьох років розлучення. Чому так сталося? Чого не вистачало в стосунках з чоловіком до розлучення і що змінилось зараз?

Розлучилися ми, тому що в чоловіка поняття «жінка» було на той момент, як на мене, якесь неправильно. Мені здалося, що навіть немає любові. Вже пізніше, коли ми разом почали ходити до психолога, я зрозуміла, чому мій чоловік – саме такий. У нього було складне дитинство, він мав нехороший приклад від батька та просто не знав, як правильно себе вести і що робити. Після восьми років подружнього життя, в яких, я вважаю, було набагато більше моїх старань, я вирішила подати на розлучення.

Одною з найголовніших причин став наш син: я не хотіла, щоб він бачив, як я плачу, та також страждав. Ми з чоловіком розійшлися спокійно (навіть, до суду їхали разом), залишились у досить гарних відносинах, і після цього у кожного з нас було своє життя. Я була тоді впевнена, що ми вже ніколи не будемо разом. Я думала, що я вже його не люблю. Але, як кажуть, вода камінь точить. Він приходив до мене, просив повернутися, казав, що змінився. В результаті, ми пішли до психолога, і я вирішила дати йому шанс. Так ми почали знов спілкуватись, спочатку – просто  дружили. До того ж, в той час малий в перший раз поїхав до піонерського табору, ми разом скучали за ним, стали частіше проводити удвох вечори.

А потім в моєму житті сталася біла – померла моя люба бабуся. В чоловіка з нею також були гарні відносити, і він мене дуже підтримав. Так ми остаточно помирилися та стали знову жити разом. В першому нашому шлюбі мені не вистачало його уваги, любові, поваги. Чесно кажучи, зараз я взагалі не розумію, як я могла прожити в ним цілих 8 років. Коли ми помирилися, я розглядала його з усіх сторін, можна сказати, випробовували різними ситуаціями. Я зрозуміла, що він дуже сильно змінився, став просто іншою людиною. Але, хочу зазначити, що він був завжди прекрасним татом – він дуже любить дітей.

В одному з інтерв’ю ви розповідали, що чоловік не знає, скільки ви заробляєте? Чому – не цікавиться, чи ви тримаєте свій заробіток у таємниці?

Насправді я сама цього не знаю (посміхається). Я принципово не рахую, скільки заробляю та витрачаю. Взагалі, чоловік не питає. Це не таємниця. Просто ми ніколи не говорили про заробіток, про що завгодно, але не про гроші – так звикли.

Альоно, а на що ви витрачаєте найбільшу кількість грошей?

Найбільшу кількість грошей я витрачаю на потреби дітей. Ще багато йде на харчування.

Полюбляєте шопінг? Де самі купуєте одяг, окрім власних магазинів?

Абсолютно спокійно до нього ставлюся. Одягаюсь я принципово тільки в своїх магазинах. Дуже рідко можу придбати щось в іншому місці. Але тільки, якщо треба якась річ чи взуття, яких не має в моєму. Конкретних магазинів або брендів, що мені дуже подобаються, виокремити не можу.

Який в вашому гардеробі найдорожчий предмет одягу чи взуття? 

Це норкова шуба, яку я собі купила на тридцятиріччя. Вона коштувала 1600 доларів – не так вже й багато.

Чим ви ще захоплюєтеся, які маєте хобі? Можливо є нова справа чи майстерність, які хочете опанувати?

Я дуже люблю танці. Правда, зараз танцюю тільки з донечкою Марійкою вдома. Моя маленька мрія – відкрити сезон Kids. Але на даний час я майже нічого не встигаю, тому що маю маленьку дитину. А далі – побачимо. 

Про що ви мрієте? Яким би хотіли бачити своє життя, наприклад, через 10 років?

Хочу, щоб у нас була велика, дружня родина, хочу народити третю дитинку. Та найголовніше, щоб усі були здорові.

Автор: Тетяна Зайцева