Оля Чубата і Саша Жуков: “Ми одне для одного — дуже велика підтримка”
Закохані з 17-ти років одне в одного, вони створили успішний український бренд одягу VUNA. Історія довжиною в десять років – це про пару Олі Чубатої та Саші Жукова. Сотні тисяч підписників стежать за їхнім життям в Instagram. Однак мало хто знає, що ще задовго до блогерства пара зі студентської парти займалася розвитком власного бізнесу. Про бренди, прибутки, роботу в тандемі та кохання Оля і Саша розповіли особисто за затишною вечерею в столичному італійському ресторані.
Ваш бренд одягу VUNA користується неабиякою популярністю і вже не раз з’являвся на розворотах модного глянцю. З чого варто починати розвиток бренду до такого рівня в Україні?
Оля: Коли мова йде про фешн-бізнес, почати варто з освіти. І мова не про університет, мова скоріше про нетворкінг, вивчити «кухню» з середини, щоб допустити якомога менше помилок на старті.
Фешн індустрія відрізняється від інших сфер. Це симбіоз творчості і підприємництва.
Почніть просто зустрічатися, спілкуватися з людьми, які вже досягли успіху у цій справі і ставте їм запитання. Непогано пройти якісь фахові курси. У нас в Києві, наприклад, є Kyiv Fashion Institute. Вони дають основні поняття про те, як цей ринок працює зсередини.
Саша: Я за освітою землевпорядник, а Оля — архітектор. У нас були помилки без знань потрібної нам індустрії. Ми спочатку вклали велику суму в упаковку, в етикетки та бірки, а треба було в маркетинг.
Чому ви вирішили зайнятися бізнесом саме у сфері фешн-індустрії?
Саша: У нас обох був потяг до цього. Ще коли ми були студентами, ми спершу пробували самотужки відшити світшоти з принтами. Але на той момент у нас не було коштів, і ми це відклали, а вже згодом повернулися знову до ідеї.
Оля: Ми намагалися займатися чимось іншим, навіть пробували продавати червоні стаканчики на вечірки і дизайнерські дзеркала. Але це було не наше. І я захотіла знайти хоббі для душі, мама купила мені вязальну машинку і я звязала свою першу шапку. А Саша каже – “Класно вийшло! Давай спробуємо продати” І вже вночі мали замовлення через Інстаграм!
Що особисто для вас було найважчим на початку запуску VUNA?
Саша: Це був перший похід в магазин тканин! (усміхається) Ми думали: “Що це взагалі таке?”
Оля: Нам казали: “Вам підійде штапель”, а ми такі “Що?”. Спочатку було важко це і те, що не налагоджені взагалі ніякі бізнес-процеси. Одне за одним почали випливати проблеми. Зараз є команда, можна делегувати якісь задачі, і все стало набагато простіше.
Скільки коштувала найдорожча реклама, яку ви купували в Instagram?
Оля: Ми не працювали в інстаграмі на комерційній основі. Зазвичай всі з ким ми працювали – погоджувались на співпрацю по любові. Ми створюємо дійсно якісний продукт і стараємось будувати хороші стосунки з нашими клієнтами і амбасадорами, щоб вони повертались до нас ще не раз.
Саша: Найдорожчим був хіба що таргетинг. Це покупка офіційної реклами в Instagram. В кінці 2016 року ми витрачали десь 10 доларів на день, і стабільно отримували 1-3 замовлення.
Як популярність ваших блогів допомагає у розвитку бізнесу?
Оля: Усе пов’язано. Це дуже впливає на довіру до бренду. Сам мій блог з’явився після того, як я захотіла показувати всю кухню нашого бренду зсередини. І люди бачили, скільки ми вкладаємо у це душі, як обираємо тканини і готуємо колекції.
Саша: Особистий бренд — це зовсім інша репутація продукту. Він невід’ємний від імені його творця.
Олю, коли ти зрозуміла, що свої вміння просування у Instagram готова вмістити у навчальний курс?
Оля: В один момент, коли я зрозуміла, що блог дійсно працює і допомагає запускати нові проекти і популяризувати наш бренд.
Саша: На той момент у Олі було десь 70-80 тисяч підписників. І я завжди їй говорив, що в неї чудові знання і здібності, треба ними поділитися. І я знав, що вона зробить це відповідально.
Оля: Я буквально загітувала свою сестричку ділитися роботами в інстаграмі, вона графічний дизайнер. І вже через 2 тижні вона отримала перше замовлення. Потім я вирішила планувати курс саме для тих, хто хоче просувати свою справу через соціальну сітку. Найбільше людей на курсі цікавить питання самопрезентації. Особистий бренд грає величезну роль в наш час.
Нещодавно у пості ви розповідила про те, як через плутанину з подарунковими сертифікатами VUNA ви втратили 50 тисяч гривень. Яким чином вдається подолати наслідки недостачі?
Оля: Морально зараз вже легше, бо факапи були і раніше, це не перший шок-досвід (усміхається). У бізнесі завжди має бути резервний фонд, який перекриває непередбачувані фінансові ситуації. Це дуже допомагає з точки зору грошей. З командою провели розмову і домовилися, що такого більше не допустимо.
Саша: Цей випадок став вкладом у майбутнє. Ми втратили гроші не на вітер, получилось, що ми переплатили за співпрацю. Ми переговорили з партнерами, і вони погодились піти нам на зустріч в майбутніх співпрацях.
Ви боїтесь банкрутства?
Саша: Так, боюсь. Не хочеться втрачати рівень комфорту до якого ми дійшли. Знаю, що ми б справились,але звичайно банкрутство це річ неприємна.
Оля: Якби мене рік тому спитали про банкрутство, я б теж відповіла, що боюсь. Зараз вже розумію, що є досвід, і якщо що — нам треба просто трошки часу і ми зможемо створити усе заново.
Як ви себе мотивуєте виходити з кризових ситуацій по життю?
Оля: Чітке розуміння для чого це мені.
І розуміння, що якщо я зараз не вирішу цю ситуацію – буде лише гірше. Стан депресії, самий неефективний стан. Тому потрібно брати себе в руки і розбиратись з проблемою.
Саша: Ми один для одного — дуже велика підтримка.
Що чи хто вас надихає?
Оля: Однозначно люди, коли ти спілкуєшся з тими, хто кращий в якісь сфері. Особливо з людьми, які ідуть схожим шляхом і їм це вдається – розумієш, що значить може вдатись і тобі.
Саша: Для мене це ще також музика, якісь миттєвості в житті. Наприклад, я їду у машині, щось побачив у вікні і запам’ятав. Творчі люди завжди мають бути напоготові побачити щось надихаюче і використати це.
Які ваші принципи спілкування з підписниками у блозі?
Оля: Моє головне правило — відвертість і щирість. Я ніколи не нав’язую свою думку аудиторії. Стараюсь залишатись собою і не боюсь показувати свої помилки.
Саша: Адекватний діалог і не посилати людей — от і все, що треба (сміється).
Наскільки реально, що фолловер стане другом блогера у реальному житті? Чи бувало у вас так?
Оля: Настільки ж реально, як просто дві людини стануть друзями один одному. Блогери такі ж люди як інші. Якщо наші інтереси пересікаються і людина цікава – то чому ж нереально. Ми ось з Сашею на курсах зараз познайомилися із двома підписницями. Ми бачимося і спілкуємося на заняттях, раді допомогти один одному.
Саша: Круто, коли так знаходяться ще й друзі, але в першу чергу не тому, що хтось із вас блогер, а тому, що вам цікаво разом.
Чи є у вас самих Instagram-кумири?
Оля: Немає такого, що я слідкую за кимось регулярно, в різні моменти мене надихають різні блоги. Вже давно дуже подобається німецька блогерка Aylin Koenig.
Саша: Мені дуже подобається пара Alice Barbier i Js Roques
Чи можете ви пожертвувати часом одне з одним заради роботи?
Оля: Так склалось, що ми працюємо над улюбленою справою разом і тому ніколи такого питання не виникає. Самі формуємо графік, можемо працювати 14 годин підряд, а на наступний день зробити вихідним.
Саша: Буває, ми працюємо годинами разом, потім я подивився, що сьогодні прем’єра цікавого фільму, і ми йдемо в кіно.
Чи бувають у вас непорозуміння в процесі створення вашого одягу?
Саша: Звичайно! Можемо сперечатися.
Оля: Саша може хотіти рукав регланом, а я з підплічником (усміхається). Але нам все ж вдається домовитися і все владнати.
Що з речей власного жіночого бренду входить у базовий гардероб Олі?
Оля: В мене є кожна річ від нашого бренду. Те, без чого я не уявляю свій базовий гардероб, це тренч, пуховик і наші костюми.
Саша: Найбільше я люблю Олю в наших костюмах. Сам скоро планую створити дещо суто для чоловіків. До речі, ми це ще нікому не казали, так що ви перші дізналися (усміхається).
Які тренди 2020-го вас захоплюють найбільше?
Оля: Найбільше мені подобається тренд на свідоме споживання. Коли люди перестають скуповувати все підряд бо це трендово.
А купують те, що дійсно подобається, те що буде актуально ще довго і крім того підкреслює природні дані.
З довготривалих тренів обожнюю маскулінні брючні костюми, високу посадку штанів і джинсів. Подобається тренд на шкіру і нарешті мене зачепила мода на квадратні носки.
Що б ви ніколи не вдягли?
Саша: Табу навічно у нас немає. Треба бути відкритим до моди і старатися приймати її тренди.
Оля: Але є одне але! Низька посадка (усміхається). Це точно ні.
Оля писала в Instagram, що зацікавлена веганством, але не наважуєшся обмежити себе в їжі. Як зараз?
Саша: Оля так і не наважилася (усміхається). Вона іноді може щось почати, а потім не довести справу до кінця. Буває, що дуже швидко скаче від одного до іншого.
Оля: Я хочу спробувати, просто я так люблю смачно їсти (усміхається). Я знаю людей, які на веганстві роками, і виглядають дуже круто і здорово. Мені теж цікаво, як буде почуватись мі організм без мяса.
Ваші друзі, блогерка Аліна Френдій та Петро Заставний народили синочка. З Інстаграму видно, як ви дуже підтримували їх у період вагітності. А ви вже думали про батьківство?
Саша: Ми буквально ось до вас їхали на інтерв’ю, і Оля говорила зі своїм татом про це.
Оля: Для мене питання батьківства супер відповідальне. Коли в нас буде дитина, я хочу мати можливість дати їй усе необхідне — від фінансових можливостей до належної уваги. Зараз у нас такий ритм життя, що я взагалі не уявляю, як ми були б з дитиною.
Дітей ми точно хочемо, але маємо бути до цього готовими. Саша буде хорошим батьком (сміється)! Він зі мною так тіскається, що дітей точно буде зажимати за щічки і дуже любити.
Саша: Оля буде кльовою мамою! Діти зможуть поговорити з нею про все. Хіба, домовитися з нею їм буде тяжко. Якщо вона їм щось не дозволить, то будуть бігати до мене і казати: “Тату, а ти що скажеш?”
Оля: Але ми вже зараз домовляємося, що так не буде (сміється).
Як ви змінилися за останні п’ять років у власних очах?
Оля: Я розділяю Олю 5 років назад і зараз – на дві різні людини. Я завжди буда амбіційна і вірила, що я можу досягнути всього чого захочу, це залишилось незмінним. Але за 5 років повністю змінилось мислення. Колись я буда сором’язлива, боялась ризикувати, значно менше вірила в себе. Зараз я розумію, що кожна людина може стати ким захоче, потрібно просто розвиватись, оточувати себе правильними людьми і багато працювати. За ці роки я отримала безцінний досвід, і те що здавалось нереальним 5 років тому – зараз здається повністю можливим.
Саша: Я став більш терплячий! (сміється)
Що є обов’язковою умовою, аби ви почувалися щасливими?
Оля: Сто відсотків — займатися тим, що приносить задоволення. З того моменту, коли ми почали делегувати робочі завдання команді, наша справа, бізнес почали приносити виключно кайф. Взагалі ідеально — не бачити кордонів, мати можливість здійснювати свої мрії і бути в оточенні людей, які надихають.
Саша: Для мене — те саме, але ще щоб Оля була збоку. І все — це повне щастя (сміється).
Чого чекаєте від 2020-го?
Оля: Було би ідеально одружитися — на десяту річницю стосунків. Саме у цей день — восьмого серпня. Але на цю дату все зайнято. Тому, відкладаємо поки. А загалом — цього року ми хочемо ще більше працювати над власним щастям. Хочу ходити на танці, хочу на Балі (усміхається).
Саша: Цього року дуже хочеться подорожей. Скільки це буде країн — загадувати не беремося. Але подорожі — це завжди круто.
Текст: Вікторія Покатілова
Фото: Роман Мельник