Jerry Heil: «Правда – це не соромно, не треба нікого з себе ліпити»

Jerry Heil  – це псевдонім 23-річної співачки-блогерки Яни Шемаєвої родом з Василькова. Але цьогоріч це сценічне ім’я стало ще й інтернет-трендом. Мільйони переглядів на YouTube, популярність на телебаченні та відкриті двері до світу шоу-бізу. Спочатку Яна усіх підкорила саркастичним хітом #ОХРАНА_ОТМЄНА, а після цього – відвертістю усього репертуару.

З Jerry Heil ми зустрілися в одному із затишних столичних кафе. Як виявилося, вона дуже любить солоденьке з кавою на горіховому молоці. А ще – шопінг, творчі експерименти, чесність в людях та щирість у піснях. Про це, перший сольний концерт, родину та боротьбу із комплексами співачка ексклюзивно розповіла за ланчем для Woman.

Чому ти призначила зустріч саме в кафе “Kachorovska”? Часто тут буваєш?

Так, я тут постійно! Люблю такі затишні місця, зі смачною кавою. Пісні навіть тут деколи пишу. Одна зі створених таким чином скоро вийде, до речі.

Твій новий альбом випущено під псевдонімом Jerry Heil, але називається #Я_ЯНА. Чому саме для цього обрала своє справжнє ім’я?

Ну, по-перше, тому що це фраза з треку #ОХРАНА_ОТМЄНА. По-друге, це теж его, яке я намагаюся проявити. Я подумала, буде правильно якось зазначити своє справжнє ім’я, віддати належне своїй внутрішній особистості. Це і автобіографізм певний теж. Деякі пісні альбому дійсно передають мої реальні почуття. Наприклад, пісня #ХОСТЕЛ_МОНСТРІВ чи #БІЛІ_КРОСИ.

Нові композиції звучали і на концерті в Києві. Як треки сприйняла велика жива аудиторія на першому сольнику?

Це дивовижно! Я просто до останнього моменту думала, що зараз вийду, а там двадцять людей. Мені дівчата, концертниці, не розказували, як продаються квитки. Я почала себе накручувати: мовляв, не розказують, бо все погано. В результаті в останній день перед концертом мені кажуть: «Всі квитки продані, а хочуть докупити ще». І потім я виходжу на сцену, і там просто натовп народу. І вони не просто прийшли, а знають слова всіх пісень. Я могла отак просто дати мікрофон в зал, і люди підспівували.

Сценічний досвід в тебе був ще до шаленої популярності – музична освіта, міні-альбом «Де мій дім» і навіть виступ на проекті «Х-фактор», де в тебе було чотири «так». Ти завжди хотіла бути тою, ким є зараз?

Так. Я спеціально все це робила. Це моя мета. Але свого піку я ще точно не досягла. Попереду ще багато мрій і творчого натхнення.

Ти стала мега-популярною після виходу треку «Охрана, отмєна». А особисто для тебе як слухачки, від яких музичних вірусних трендів не могла або не можеш встояти?

«Harlem Shake», пам’ятаєш, колись таке було? Подобалося. Але от чесно, зараз якісь такі тренди доходять до мене в останню мить. Хоча, по суті,  #ОХРАНА_ОТМЄНА – це теж не мною придумана фраза, така всім вже знайома і навіть мейнстримна в гумористичному сенсі. А я от зачепилася за неї, і вона стала вірусною ще й в моєму треці.

Зараз деякі зірки спеціально роблять щось резонансне,а іноді зовсім неочікуване,щоб виділитися. Що думаєш про штучний хайп?

Я розумію, навіщо люди це роблять. Вони молодці, якщо знайшли свій спосіб показати себе. Для цього теж треба мати силу волі – зробити щось екстраординарне заради популярності.

Ти почала створювати треки у метафоричному і навіть саркастичному ключі – в основному, про стосунки. Хоча, раніше твої пісні були більш ліричними, як, наприклад, «Небо». Що вплинуло на зміну стилю в бік поп-музики?

Я просто випустила назовні те, що ховалося всередині. Раніше я себе бачила такою ліричною, але я скоріше хотіла на себе ліпити такий образ леді, романтичної дівчинки. Цим можна прикриватися від своєї скутості. В нових піснях я наче оголилася.

Де брати натхнення експериментувати, щоб не лишатися одноманітним виконавцем?

Все починається з душевних змін, а потім відбивається у творчості. Треба виходити із зони комфорту, не боятися шукати себе і змінювати щось.

Ти вже рік не публікувала музичні кавери. Це пов’язано зі скандальною історією переспіву пісні «Imagine Dragons», через яку ти ледь не втратила YouTube канал? Чи це просто вже минулий етап творчості?

Я багато що видалила. Звісно, це була вагома частина мого життя, я з цього починала, і не могла одразу просто так все закинути. Але я змушена була прибрати більшість цих відео з YouTube саме через авторські права на треки. Все справді почалося з переспіву «Imagine Dragons». Їхні та інші пісні належать студії ”Universal”, і мені було простіше видалити відео, ніж платити величезну суму штрафу. Не знаю, чи повернуся ще до каверів. Це дійсно вже минулий етап, зараз я пишу пісні і співаю. Можливо, хіба, колись переспіваю щось лише символічно, щоб віддати належне хобі.

Декілька років тому ти кардинально змінила і погляди на харчування: тепер ти сироїдка і не вживаєш м’яса. Чому?

Я з дитинства дивилася, як сусіди в селі ріжуть свиней, мої батьки теж. Підсвідомо-це причина. Планета наша мене дуже бентежить загалом. Льодовики тануть на очах, ліси горять, забруднюється довкілля. Все відчуваю, як на собі, стараюся бути екосвідомою. В мене багато зібралося екосумочок спеціальних: для речей, для походу в магазин. Також екостаканиСортую сміття: викидаю окремо пляшку, окремо кришку, пластмасу. Але мій спосіб життя зараз – це також засіб подолання старих комплексів стосовно свого тіла. Наприклад, я відмовилася від м’яса свідомо ще і заради фігури, очищення організму.

До сироїдства сиділа на дієтах?

Так. Я була дуже незадоволена собою і я постійно себе обмежувала в їжі. Був момент, коли я навіть була у стані переданорексії. Я їла все менше, а мені здавалося, що треба ще далі худнути. Але одного разу я прийняла себе: я просто стала перед дзеркалом оголена і змусила себе довго стояти і дивитися на себе. Спочатку це було майже неможливо. Мені хотілося відійти і не дивитися. А потім я почала аналізувати себе, свої відчуття і бажання, дивитися, як адекватно їх реалізувати. Зараз я дуже багато працюю над тілом в спортзалі. В мене тренування практично кожен день. Але я все одно дозволяю собі бути собою.

Ти якось розповідала про свій спосіб життя у YouTube-блозі. Як твої шанувальники сприймають немузичний контент на твоєму каналі?

Я дуже довго йшла до того, щоб мене сприймали в першу чергу як виконавця, а не як блогера. Але у нас і поза музикою завжди достатньо близькі були стосунки з підписниками. Ми спілкуємося в постах, часто, до речі, про якісь комплекси говоримо, про наболіле. Я пережила непрості речі, і я виговорююсь своїй аудиторії. І люди, читаючи це, дивлячись це, розуміють, що вони такі не одні.

Твоя мама взяла з тебе приклад і теж стала блогером. Цікаво спостерігати за вашими стосунками на екрані. З татом ти так само близька?
Зараз навіть більш близька з батьком, ніж з мамою. Раніше ми з ним мало спілкувались. «Я тебе люблю» ми не говорили фактично ніколи. А тут останні декілька років він може обійняти зранку, поцілувати. Стало більше спільних тем для розмов. Мене це дуже тішить. Всі ми не вічні, а опора людини – це її коріння.

А є такі аспекти особистого життя, які ти стараєшся не допускати до публічності?

Мені здається, приховуючи, ти тільки притягуєш ще більше уваги. Все одно всі все знають. Це як закривати обличчя немовляти на фотографіях смайликом. Правда – це не соромно, не треба нікого з себе ліпити.

Ти починала як блогер і зараз продовжуєш вести свій канал. Як гадаєш, наскільки сильно сучасна молодь орієнтується на своїх Інтернет-кумирів?

Дуже сильно. Я нещодавно показала просто в сторіс свою сумку. Вона така прикольна, в формі батона. І люди переходять за посиланням, дивляться, де купувала сумку, цікавляться. Вплив великий. Знаєш, як носять на сході ось ці кошики з фруктами на голові, так я тепер ось цю відповідальність на собі ношу. Відповідальність за те, що я показую підписникам. Тому, я ніколи не рекламую за гроші те, що особисто мені не подобається, ретельно думаю над тим, що публікую в мережі.

Якою ти себе бачиш через десятки років? Уявляєш себе в центрі шоу-бізнесу наступних поколінь чи хотіла би ще десь реалізуватися?

Я відчуваю основну свою потужність як артиста, але я хочу ще писати музику для кінофільмів як композитор. Я хочу продюсувати. Часто бачу таланти і розумію, що дуже ізі просто підказати: «отак і отак зроби». Іноді навіть раджу комусь, як щось бачу. І я бачу дуже багато незакритих ніш в Україні, які можна було би заповнити певними артистами. Я розумію, що дехто з сучасних зірок – вони реально виконують не то. Їм треба просто зайняти певну нішу, і все, успіх їх чекає. В будь-якому випадку, щоб реалізуватися, треба знайти себе, а не удавати когось із себе. А от в років сімдесят я уявляю себе енергійною, стильною, бо я ще та «шмоточніца». Можу бути з фіолетовим волоссям або елегантною і просто дотепною. Хто знає? Може, співатиму #ОХРАНА_ОТМЄНА під якийсь джаз (сміється).

Вікторія Покатілова