Юлія Мендель: «Мій потенціал ще не розкритий»

Юлія Мендель: «Мій потенціал ще не розкритий» - 1 - изображение

Юлія Мендель

 

Попри бекграунд журналістки, про Юлію Мендель здебільшого згадують як про колишню прес-секретарку президента Зеленського. Навіть досі медіа обговорюють її звільнення та життя після нього. Є плітки і про її подальший кар’єрний шлях, і про особисте. Woman вирішив дізнатися у Юлії, чому вона не любить розповідати про себе у соцмережах і чим живе зараз поза роботою. Про те, якою стала сучасна українська журналістика, чому не всі вміють бути щасливими і що Юлія думає про майбутнє України – у нашому інтерв’ю. До нашої онлайн-бесіди, до слова, час від часу долучалися ті, про кого Мендель говорить з особливою любов’ю – коти Маруся і Хуліган.

Юліє, у соціальних мережах ви на фото з котами, часто усміхаєтеся, обіймаєте коханого. Чого ви не звикли показувати на таких майданчиках?

Ми говорили з моїм коханим про це і дійшли висновку, що багато людей в соцмережах наче живуть з оглядкою на те, а як це виглядатиме у соцмережах, шукають правильні слова, аби отримати найбільше лайків. Хтось робить на цьому імідж і гроші, хтось просто від цього залежний. А у нас той випадок, коли ми думаємо, що ж написати так, щоб не сильно розповідати і відкривати, що у нас відбувається в житті. Все, що є у публічному просторі, це дуже маленька частина того, чим я насправді живу. В мережі я не обговорюю минулу роботу з Президентом, мінімально пишу про це. Будь-які деталі можуть бути недоречними просто з етичної точки зору. Я не дуже люблю публічну увагу і часто відмовляюся від інтерв’ю. Мені треба час: змінити образ і перезавантажитися.

Юлія Мендель: «Мій потенціал ще не розкритий» - 2 - изображение

До слова, фото з вашим обранцем завжди у режимі «інкогніто». Чому ви не показуєте його? 

Мій партнер – публічна людина. Звісно, краще ми самі розкажемо нашу історію, ніж це якось розвідає якийсь таблоїд. Коханий уже готовий розкрити всі карти, а я – ні. Хвилююся, що кількість негативу, яка була спрямована на мене, може перейти на нього. Можливо, ми відкриємося на 14 лютого, але я би почекала до весни. Кохання любить тишу. Є відчуття, якщо ми вийдемо в публічну площину, це вплине на сприйняття нас людьми. Ми із ним трохи із різних «таборів». Тому, мені дещо боязко.

Мій партнер – публічна людина

Ви особисто зараз здебільшого фігуруєте у публічному просторі як журналістка, ведуча і лідерка думок. Що з цього у вас в пріоритеті діяльності?

Я зараз займаюся багатьма проєктами. І в цей перелік також входять консультації в сфері PR і GR (ред. government relations, тобто взаємодія з органами державної влади). Останнє, до речі, є дуже затребуваним зараз в Україні, бо на сьогодні у нас досі існує велика прірва між народом, бізнесом і владою. Суспільство не до кінця розуміє, як функціонує держава. Консультації у GR допомагають з розумінням цих процесів – для інвесторів, для бізнесменів. Як журналістка я співпрацюю з Kyiv Post, Atlantic Council, маю колонку на Україна 24. Загалом, я думаю, що мій потенціал ще не розкритий. Зараз я шукаю форму, щоб це зробити. Точно не можу визначити, що я є лише чимось одним із того, що ви перерахували. Я точно щось більше (усміхається). Я впевнена, що успіху можна досягти, лише працюючи більше, ніж від тебе очікують. Я на будь-якій роботі викладалася більше, ніж від мене очікували. До прикладу, коли я співпрацювала зі Світовим банком, вирішила створити один ролик, про який мене ніхто не просив, але він у результаті був визнаний керівництвом одним з двох найкращих в регіоні Європи та Центральної Азії. Тоді я запропонувала створити відео про Україну, яке розкривало тему насилля над жінками в нашій країні. Режисуру теж взяла на себе. Українська проблема була почута, хоча ніхто зовсім не ставив для мене такого завдання. Тоді країни цього регіону розповідали про одну зі своїх найбільш кричущих проблем, аби звернути увагу міжнародних організацій. Я хотіла, щоб реалії України теж були на порядку денному.

Я впевнена, що успіху можна досягти, лише працюючи більше, ніж від тебе очікують

Юлія Мендель: «Мій потенціал ще не розкритий» - 3 - изображение

Як можете окреслити ключовий досвід на посаді речниці Глави держави і що з нього ви дізналися нового для себе про українську журналістику?

Попри те, що було багато критики і нерозуміння з боку деяких людей, я все одно пишаюся цими двома роками роботи. Це був незабутній досвід, який дав мені такі уроки, які я навряд чи могла би отримати десь ще. Я отримала знання, про які я мріяла все життя. Я завжди хотіла зрозуміти, як усе функціонує в нашій державі, побачити це зсередини. І кращого місця, ніж ця посада, для здійснення цього бажання було годі придумати. Я познайомилася з неймовірною кількістю крутих людей з близькими мені цінностями. Зустрічі з президентами і прем’єр-міністрами різних держав дали мені розуміння поведінкових факторів, які впливають на людей і змушують народи йти за цими лідерами. Сучасна журналістика однозначно дуже динамічно розвивається у такому світі, як зараз. Зокрема, після 2014 року стало очевидним, що у нас є якісні розслідування і міжнародні огляди, у нас є можливість говорити правду. Нам є, чим пишатися. Нарешті світ зрозумів, що Україна існує і вона самобутня. В цьому є і заслуга наших журналістів. Але досі у нас ще часто об’єктивність плутають з критикою, а незалежність із професійністю. На Заході це неможливо в якісних виданнях.

Нарешті світ зрозумів, що Україна існує і вона самобутня

Ви підтримуєте зв’язки з кимось з офісу Президента донині?

Так, звісно, спілкування з окремими людьми збереглося, це нормально. За два роки роботи в мене склалися не лише робочі стосунки з колегами. Але називати імен я не буду.

З огляду на останні події навколо російської агресії щодо України, ви вірите у подальше загострення?

Я сама з Херсону, там досі живуть мої батьки. Я не прихильниця паніки, але все одно попросила батьків підготувати валізу, яку вони зможуть взяти і швидко переїхати в Київ. Є медійна інформація, яка відверто лякає – про дані західної розвідки, про скупчення російських військ на східному кордоні України, про російсько-білоруські військові навчання. Можливість ескалації дійсно є, ми всі це розуміємо. Але буде вона, чи ні, і в якій формі, не скаже точно ніхто. Стежити за інформацією важливо, щоб не дізнатися про війну тоді, коли війська стоятимуть під вікнами. Я впевнена лише в тому, що, з огляду на ситуацію в Європі, війна нікому не потрібна і не вигідна.

Є медійна інформація, яка відверто лякає

Юлія Мендель: «Мій потенціал ще не розкритий» - 4 - изображение

Раніше вас часто критикували в мережі. Зараз ви стикаєтеся з критикою глядачів або підписників? Як реагуєте?

Раніше в соціальних мережах було багато критики щодо моєї професійності і зовнішності. Цілеспрямовані атаки у соцмережах на сьогодні – один із ефективних політичних інструментів. Було таке, що після успішних переговорів президентів та делегацій двох країн якась блогерка з проросійського видання звинуватила мене у неправильній укладці. І це, повірте, понеслося, як пожежа! (усміхається). Ось таких «атак» було багато. Деякі медіа, переважно пов`язані з іншими політичними силами, робили з цього новини. Сьогодні критики значно менше, але такий шлейф одразу не прибрати. Медіа я досі до певної міри цікава. З останнього – фото, де видно обійми коханого, прозвали «рукою Кремля» наді мною. Чого тільки не було (сміється). Я навчилася просто аналізувати і спокійно таке сприймати. І насправді в мене стало більше позитиву в житті, ніж було до цього. Багато хто вважає, що треба сховатися під час критики і ніде не з’являтися. Але інтернет нічого не забуває, і краще не зникати нікуди і не лишати картинку такою негативною, як вона є. Навпаки, варто працювати над собою і своїм іміджем.

Інтернет нічого не забуває, і краще не зникати нікуди і не лишати картинку такою негативною, як вона є

Що робить вас щасливою на даному етапі життя?

Я насправді ще вчуся почуватися щасливою. У нас люди часто не вміють бути щасливими, навіть не думають про це, бо не приймають життя таким, як воно є. Для щастя не потрібно бути кимось, носити брендові шмотки чи їздити на Мальдіви. Мене роблять щасливою знайомства з новими людьми, час із рідними і з моєю коханою людиною. Для мене щастя – це також здоров’я, бо був момент, коли я реально була однією ногою на тому світі. Тому, життя саме по собі для мене є щастям.

Був момент, коли я реально була однією ногою на тому світі

Юлія Мендель: «Мій потенціал ще не розкритий» - 5 - изображение

Яка ви поза роботою? Чим захоплюєтеся?

Я дуже люблю подорожі (усміхається). Рада, що моя робота дозволяла відвідувати інші країни, попри ковід. Та й опісля звільнення торік я не мала проблем із мандрами: була в Айзербайджані, Вірменії, Єгипті, ОАЕ та ін. Скільки б разів я не бувала в якійсь країні, щоразу, як приїжджаю, там знаджу щось нове і цікаве. Також обожнюю спорт. За станом здоров’я, я не можу займатися багатьма його видами, але для мене фізична активність дуже важлива.

Яку книгу зараз читаєте?

«Антикрихкість» Нассіма Талеба. Це вже друга книга цього автора, за яку я взялася. Дуже розділяю його філософію. Там є епізод, коли у його прапрадіда син вирішив піти у чиновники, щоб потім перейти в політику. І через певний час батько йому сказав, що розчарований ним. Через те, що ніхто про нього не каже нічого поганого, а отже, на думку батька, син не здатен викликати в людей заздрощі (усміхається). Ця історія частково мені імпонує. Критика приковує увагу і робить людей популярними. Якщо вже зі мною так склалося, то треба з лимона робити лимонад. Здається, я – серед найпопулярніших прес-секретарів президента.

Здається, я – серед найпопулярніших прес-секретарів президента

Хто з публічних людей вас надихає?

Для мене це колишня директорка Світового банку в Україні Сату Кахконен. Ця жінка мене просто вразила: наскільки вона вміє поєднувати жіночність, дипломатичність, розум і віру в те, що вона робить. Ця віра – такий кремінь, який пробиває все. І завдяки цій людині у нас в країні сталося багато позитивних змін. Дивишся на неї і думаєш, як їй вдається не здаватися і наскільки їй, фінці, не байдуже до України. Також я дуже поважаю Ендрю Крамера, це пулітцерівський лауреат і мій колега, з яким ми разом працювали в The New York Times. Це людина, яка мені показала, що таке справжня журналістика.

Юлія Мендель: «Мій потенціал ще не розкритий» - 6 - изображение

Ким ви мріяли стати в дитинстві?

Все дуже просто. Я мріяла стати журналісткою, тому що моя бабуся завжди казала, що журналісти з телебачення найрозумніші люди в країні (сміється).

Ми вже бачили вас у ролі письменниці, речниці, ведучої. Куди крокуєте далі – в розвиток кар’єри чи до якихось інших цілей?

Після звільнення з Офісу президента я почала нову сторінку. Хочу зараз максимально використати свої вміння, контакти і досвід, щоб не тільки мені було краще. Жити тільки для себе мені просто не цікаво. Посада не має тут жодного значення. Я впевнена, що накопичила певні знання, які зараз потрібні моїй країні. Я щиро вірю, що в України велике майбутнє. Також зараз роблю акцент на родину. Я навчилася більше приділяти уваги близьким. Завдяки цьому я сама змінююся, і мені це подобається.


Текст: Вікторія Покатілова, журналістка “Вікна. Новини” на СТБ

Фото: Віталій Руденко, особистий архів Юлії Мендель


Почніть вводити текст і натисніть Enter для пошуку

Top