Надія Васильєва: “Слід забути про гендерну нерівність!”

Ex-CEO Microsoft Україна, засновниця проєктів Digital Transformation Institute та UNEW, амбасадорка цифрової трансформації — Надія Васильєва має величезний досвід управління в корпоративному та державного секторі. Спеціально для Woman Magazine топ-менеджерка розповіла про важливість цифровізації, на чому грунтується ефективне керівництво та як зберегти баланс між кар’єрою і особистим життям.

Розкажіть трохи про кар’єрний шлях: Київстар, Amway, Microsoft, Credit Agricole, Укроборонпром, Prozorro.Sales… Як ці проєкти з’являлися у вашому житті?

Мій трудовий шлях розпочався у банківській сфері. Не могла звикнути до свого графіка, коли постійно робиш одне й те саме, як референт всього банку. Відтак почала цікавитися кредитуванням, валютним ринком, фондовим ринком, обслуговуванням клієнтів, маркетингом, логістикою, фінансовою сферою — це розширило горизонти. Досягши вершин в корпоративній сфері, обрала для себе державний сектор — в якому можу імплементувати інновації та підходи, що були ефективні в бізнес-сегменті. 

Зараз мій фокус — це цифрова економіка та консалтинг в цифровій трансформації для компаній та державних структур

Чи змінювався ваш управлінський підхід залежно від компанії?

У корпоративному секторі присутня динаміка у введенні новинок, особистісне зростання, постійне оновлення знань та підходів. Це вимагає від тебе постійно бути “on the same page” з часом. У державному секторі відсутні нововведення з точки зору процесів, доволі повільно вводяться зміни. Працюючи в наглядових радах провідних державних корпорацій, я зрозуміла важливу річ — потрібне радикальне оновлення компетенцій, навичок та знань для держслужбовців. Власне, це мене і надихнуло на створення власного освітнього проєкту. 

Над якими проєктами працюєте нині?

Найголовнішою є робота над програмою цифрової освіти для регіональних лідерок UNEW. Інтернет дає масштабні можливості: від трансляції служби в церкві до онлайн-консультацій лікаря, виклику поліції, поштових чи освітніх послуг. Маючи цифрові навички для роботи віддалено, люди в маленьких селах можуть заробляти на рівні міст, за умови високошвидкісного Інтернету та стабільної електромережі. 

Необхідно залучити до цифровізації усю країну, щоб між містами й регіонами не було  розриву у диджиталізації

Це і є місією програми UNEW — технологічна сучасна Україна.

Що саме допомогло стати ефективною керівницею?

Вважаю, що слід завжди виявляти наполегливість, вміти самоорганізовуватися, працювати з власним іміджем, постійно розвиватися і, звісно, не шкодувати час та ресурси на хорошу освіту. Також не можу не сказати про батьківське якісне виховання, моїх вчителів від фізико-математичного ліцею та тренерів зі спорту до професури всесвітньо відомих університетів та шкіл. Безумовно, це менторський досвід моїх керівників, переданий іноді жорстоко, з фідбеком на мої помилки, а іноді з батьківською турботою.

Які моменти б назвали поворотними у вашій кар’єрі?

Напевно, діяльність Інституту цифрової трансформації, який об’єднав науковців, експертів та бізнесменів для запровадження інновацій в економіку країни. Головне для нас — сприяти державним інституціям, бізнесу й суспільству у переході до цифрової економіки шляхом цифрової трансформації. 

А які факапи запам’яталися найбільше?

Помилки неминучі при роботі з нововведеннями так само, як і з людьми. Та водночас є важливою майстерність працювати з ними. Напочатку великі факапи були, коли намагалась впровадити проєкт у відповідності до вичерпного переліку вимог клієнта. Інновації з таким підходом працюють погано. Потрібно йти через пілотні проєкти з мінімальним ціннісним продуктом. Тому завжди приділяю достатньо часу на пропрацювання майбутнього проєкту з точки зору слабких сторін, аби уникнути їх в майбутньому та вирішити з чого мінімального почати. 

Щодо людей, довіряю на початку, але жорстко виставляю вимоги до якості та продуктивності праці. Хочу розуміти за що саме людина отримує кошти. Процес мене не задовольняє, а лише результат. Більшість людей не хочуть так працювати, що складає певні складнощі з підбором людей та розподілом повноважень. 

Який найбільший стереотип про жінку-керівницю ви чули?

Наприклад: “Певно, тимчасово слід призначити якогось формального керівника”, “людина для краси”, “жінка може стати лише тимчасовою керівнице”, “потім поставлять нормального” тощо.  Доводити, що ти варта конкретної позиції, коли ти її вже зайняла — повний провал! Потрібно виконувати свої задачі з першого дня, нікому нічого не доводячи. 

Професії не мають статі — це передусім фахівці

Більшість жінок в Україні більш відповдально виконують посадові обов’язки в операційному менеджменті. А материнство лише додає можливості жінкам ставати ефективнішими й професійнішими.  Слід забути про гендерну нерівність!

Ваші особисті три правила ефективного та екологічного керівництва?

Для вдалої кар’єри треба багато працювати, передусім над собою, не боятись навчатися, а головне — віднайти улюблену справу й розвиватись у цій галузі. Мої важливі три життєві поради: 

• дослухатись до порад компетентних людей; 
• йти туди, де висока динаміка; 
• лягати та вставати якнайраніше.

Як карантин позначився на ваших проєктах?

В першу чергу, їх стало більше. Мій фокус — це цифровізація, а карантин показав невідворотність цих змін, тому під час карантину ми з командою дуже багато працювали.

По-друге, партнери стали швидше приймати рішення. В якийсь момент, всі зрозуміли, що світ єдиний. Що глобальні проблеми, теж на нас позначаються. Тому всі почали цінувати свій час, та почали розуміти, що швидкі продумані зміни і рішення — це драйвер розвитку. 

Що довелося змінити із поправкою на карантин?

Наша команда переглянула продуктові рішення, трансформувала комунікації через призму діджитал-рішень, сильно змінилась по підходах та географії. Всі процеси: від постановки завдань до документообігу перевели в онлайн. Офлайн залишили для щомісячних зустрічей для спілкування у неформальному форматі та обмін думками. 

Найбільший виклик для Вас як для керівниці під час карантину?

Було непросто прийняти невідворотність змін. Як керівнику, було неможливо фізично підтримати команду, тому доводилось креативити. Також, необхідно було закладати додаткові ресурси на адаптацію до нових умов роботи в команді. Змінились наші проєкти: взяли більше дослідницько-аналітичних проєктів та консалтингово-трансформаційних.

Яку пораду дали б собі у 2020 році?

Швидко приймати рішення, не боятися викликів, не боятись креативити. Більше фокусу і менше розкиданості у проєктах та більше казати НІ, ніж погоджуватись на нові проєкти та ідеї. Прибрати зайві чужі проєкти із свого списку, які не відповідають ні інтересам, ні цінностям. Я собі це постійно бажаю.

Які основні висновки зробили під час короновірусу?

Люди дуже швидко адаптуються до нових умов. Навчаються та працюють із будь-якої точки України. Бізнес-моделі стали більш гнучкими, тому що компанії активно впроваджують CRM-cистеми. З’являються нові компетенції, адже активно розвивається цифровізація та інновації. І це одна із причин, чому ми запустили програму UNEW — щоб жінки змогли реалізовувати власні проєкти у регіонах за допомогою цифрових технологій.

За минулий рік я пишаюся тим, що…

…запрацювала програма UNEW. Учасниці отримають знання, фокус, критичний погляд на свої плани й цінності, мотивацію рухатися до мети швидше та впевненіше. Ми допоможемо жінкам реалізувати власні цифрові проєкти. 

Пишаюсь тим, що з командою приймали участь з іншими університетами та компаніями у великому дослідженні з Цифрової економіки. І я почала свою наукову професорську кар‘єру.

Ваші власні лайфхаки як зберігати баланс між кар’єрою і особистим життям?

Можу виокремити сім правил: 

• повноцінні вихідні для відновлення та перезавантаження; 
• тайм-аут під час робочого дня для повної зміни діяльності; 
• ранкові ритуали, аби зібратися з думками; 
• суворий графік дня для робочих і домашніх справ; 
• хобі для розвантаження власного мозку; 
• делегування обов’язків професійним співробітникам;
• максимум концентрації на робочих питаннях у робочий час; 
• цифровий детокс хоча б 1 вихідний та у сімейні відпустки.

Які ваші особисті ритуали та секрети ефективності?

Не перевантажувати себе роботою понад міру, розбивати день “по частинах”, які тривають за принципом Pomodoro. Визначати час на відправлення електронних листів і повідомлень, приділяти увагу рідним та вимикати телефон у позаробочий час. 

Головне — піклування про здоров’я як фізичне, так і психічне. 60% планується на тиждень наперед, 20% — залишаю на непередбачуване. Не варто скаржитися на близьких людей, а додому приносити ділові неприємності, зриватися на інших через поганий настрій. Та ніколи не здаватися!

А за допомогою чого відновлюєте сили?

Якщо відчуваю перевантаження — зупиняюсь, повідомляю про перенесення розкладу та беру пару-трійку днів на перепланування. Іду до лісу чи до води розгрузитись, погуляти, подумати та знайте нове натхнення. Для себе я визначила: якщо з розумінням і гумором ставитися до невдач — це дозволить позитивніше працювати та проживати своє життя. Водночас слід розподіляти обов’язки, змінюватися, а також не відмовлятися від занять, що приносять задоволення і спокій.

Найбільше відкриття за останній рік?

Українські жінки в місцевих громадах — унікальні. Вони можуть абсолютно все. Бути мамою, жінкою, лідеркою.

__________________________________________________________________________________

Текст: Ніка Єгорова
Фото: особистий архів