Уля Станіславська: “У мене була занижена самооцінка і купа комплексів!”

Відома Instagram-блогерка, feelmaker і просто позитивна, відкрита дівчина Уля Станіславська розповіла в ексклюзивному інтерв’ю для Woman Magazine про те, що її надихає, як інтернет допоміг побороти комплекси, а також поділилася своїми мріями і цілями.

Уля, як ви почали вести свій блог? Могли припустити, що здобудете таку популярність?

Ні. У мене були комплекси, занижена самооцінка і суворі батьки, які не підтримували цей рід діяльності. Я акумулювала ці всі “АЛЕ” в мотивацію для себе, і допомогло (усміхається).

Чи розглядали ви від самого початку блогерство як серйозну професійну діяльність, чи одразу все було, так би мовити, забави заради.

Спочатку блогерство було для мене викликом, оскільки подібним родом діяльності я не займалася ніколи. Мені хотілося досягти успіху у творчості, а веселити людей у мене завжди виходило, тому я спробувала.

Чи впізнають вас на вулиці: перехожі підходять, можливо, просять автографи або сфотографуватися. Як ви реагуєте на це?

Впізнають на вулицях, у торгових центрах і аеропортах, навіть в інших країнах буває. Мені це подобається, я люблю обіймати цих людей. Іноді запитую: чим я вам корисна. Ніколи не відмовляю у фотографії, який би я не мала вигляд, сфотографуюся навіть із повним ротом їжі (сміється). 

У відео ви справляєте враження дуже впевненої в собі та сміливої дівчини. А що вас може збентежити?

Справді? Дякую! Я до цього довго йшла, насправді. Якщо мене щось збентежить, я не подам вигляду,  а лише віджартовуватимуся.

Ви працюєте з популярним Ютуб-каналом “Чоткий паца”. Чи велика конкуренція, безпосередньо, в Ютуб, як завоювати підписників і вийти на західний ринок?

У нас невелика конкуренція, оскільки ми робимо контент українською мовою. Тому складно сказати, як вийти на західний ринок.

Уля, відомо, що муза – панянка норовлива. Чи бувало, що натхнення довго не відвідувало вас. Що робите в таких випадках: шукайте ідеї “під рукою” чи чекаєте поки муза прийде сама?

 Я завжди записую всі ідеї, які приходять до мене в натхненні. Потім цей запас я витрачу, коли муза мене покидає. Це правда, що вона вибаглива і повністю залежить від вашого внутрішнього стану. Моя порада – перебувати завжди в гармонії і бути у відчутті внутрішнього щастя і любові до себе. Тоді муза заходить частіше (усміхається).

А що найнезвичайніше надихало вас на створення міні-фільму?

Розрив стосунків. Але це не зовсім незвично. Просто мене завжди надихають проблеми, які я переживаю і роблю якісь висновки.

Самі дивитеся відео інших блогерів чи черпаєте ідеї в іменитих представників кіно-індустрії?

Я не черпаю ідеї з чужих відео для створення своїх скетчів. Я їх запозичую з життя.  А ось, якщо говорити не про Інстаграм, то з книжок, картин, музики і, звісно ж, кіно.

Також ви знімаєте кліпи. Розкажіть докладніше, які кліпи вже зняли, які ідеї втілили? Чи рівняєтеся Ви на інших кліпмейкерів? Хто з профі в цій галузі Вам імпонує?

Поки що я зняла всього чотири роботи. Три з них уже вийшли, це кліпи блогерів Руслана Кузнєцова і Насті Гонцул.  Остання робота – кліп Альони Альони та Київстонера, який буде презентовано в лютому.  Я дотримуюся сюжетності в кліпах і завжди прагну розкрити міні-історію. Я люблю смисли в усьому. Мені дуже імпонують такі режисери слеш кліпмейкери, як Алан Бадоєв, Айсултан, Макс Шишкін, Найншуллер.

Ви позиціонуєте себе, як “режисер у спідниці”. Чи збираєтеся спробувати себе у великому кіно? 

Так, це моя мрія, яка вже стала метою і записана в моєму списку.  Уже купила нову спідницю для цього (сміється).

А хто з професійних режисерів імпонує вам особисто, хто надихає?

Я можу надихатися багатьма режисерами, і тут немає поділу на особисте і професійне.  Мені подобається, як творять багато моїх друзів-режисерів. Також мої фаворити Тарантіно, Нолан, Девід Лінч, Гаспар Ное, Кустуриця, Ларс Фон Трієр.

Який останній фільм ви подивилися, і який вразив найбільше?

Я дивлюся багато фільмів, і намагаюся вбирати, як губка. У кожному мене вражає різне: це може бути зйомка, сценарій, гра акторів або ідея. Але я в усьому намагаюся знаходити і бачити красу.  Найостанніший із таких “Marriage Story”: про розрив стосунків і всі тонкощі цього процесу. Мене вразила прекрасна гра акторів і життєвість ситуації, яка близька не одній мені, а майже кожному з нас.

Як ви вважаєте, щоб стати успішним у кіно-індустрії обов’язково потрібна професійна освіта чи головне – талант?

Потрібно бажання. Бажання робити красу і захоплювати кожен день. Без цього ні талант, ні купа знань вам не допоможуть. А взагалі знання – корисні. У талант я не вірю.

Хотілося б також трошки поговорити про ваше непрофесійне життя. Розкажіть, будь ласка, що відбувається “поза камерами”, що зараз займає основне місце у Вашому житті?

Саморозвиток: духовний, фізичний і моральний. Читаю багато книжок, займаюся в залі, вивчаю танці, йогу, медитації.  Ну, і на побачення ходжу, звісно ж. Немає натхнення без чоловічої уваги (усміхається).

Чи є у вас ще якісь цікаві захоплення? Можливо, хочете освоїти нову сферу або чогось навчитися?

Розповім вам по секрету: зараз я серйозно захопилася танцями. Хочу освоїти цю сферу повністю, так би мовити, взяти її за роги.  Адже хороший режисер пізнає все в цьому світі. Інакше не буде що показати і розповісти глядачам.

Багато хто зазначає, що для них важливо “реалізуватися, як дівчина”. Що для вас входить у це поняття? Хотіли б у найближчому майбутньому стати мамою?

У найближчому – ні, у майбутньому – так. Для мене важливо реалізуватися як особистість, і сім’я так само входить у це поняття.

Яким бачите “жіноче щастя”?

Коли тебе люблять. Коли ти реалізована. Коли ти в кайфі сама від себе. Це щастя.

Автор: Тетяна Зайцева