Мама 22 дітей про велику сім’ю та допомогу країні під час війни
Героїнею минулого випуску проєкту про відважних українських жінок «Позивний Надія» на СТБ стала мама-вихователька 22 дітей, а також волонтерка – Ірина Сєрбіна. У відвертому інтерв’ю Надії Матвєєвій вона розповіла, як її родина розширилась, чому не існує чужих дітей та що їй надає сили бути люблячою мамою і безстрашною жінкою, яка не залишить в біді українців в гарячих точках.
волонтерка – Ірина Сєрбіна.
З молодості мама 22 дітей Ірина з чоловіком працювали в інтернаті. Стали батьками для 3 хлопчиків. Двох дітей Ірині привели знайомі, аби вони побули в родині декілька днів, однак діти лишились на три роки, а потім й на зовсім, оскільки попередня родина виявилась неблагополучною. В 33 роки Ірина стала мамою 15 дітей! Їхня родина поповнювалась все новими і новими малюками, даруючи їм турботу та любов.
«Так Бог вирішив і склалось у житті, що у нас стільки діток. Я відчувала себе найщасливішою. Мені все одно, що відбувалось навколо. Я розчинилась в дітях, щодня отримувала кайф. Я завжди хотіла виховати дітей окремими індивідами. Як би мені не було складно, мої діти завжди були взуті, одягнені і нагодовані, – розповіла Ірина. – Я розумію, що коли 2 чи 5 дітей, ти їм даси більше уваги, ніж 22. Але у нас зараз немає черги за цими дітьми. Я отримую енергію від них. Так, буває складно, особливо, коли діти хворіють один за одним. Але кожна їхня радість, досягнення, успіх – я все з ними розділяю. Це ні з чим не зрівняється. Метою мого життя було створити сім’ю, в якій діти постійно допомагатимуть одне одному. І це вдалось».
сім’я
Окрім того, що жінка опікується величезною власною родиною, вона також волонтерить та допомагає іншим. В цьому її підтримує вся її велика та дружня сім’я. Діти допомагають та разом готують, аби ділитися харчами з тими, хто цього потребує. Ірина разом з екіпажем розвозить продукти харчування в Донецьку та Харківську області.
«Троє моїх синів служать та сидять в окопах з першого дня війни. Якщо мій 25-річний син це може, то як я, доросла жінка, сидітиму вдома? Я собі цього дозволити не можу» – пояснила свій вибір героїня випуску.
«У нас є гаряча лінія, на яку телефонують цілодобово. Ключове слово «діти» – тоді команда приймає рішення їхати і рятувати їх, де б це не було, – розповіла жінка. – Пам’ятаю, перші дні вивозу людей з Ізюма. Поступив виклик щодо дівчини з чоловіком. Команда заходить у двір, а там вже завалений погріб. Сиділа дівчина з грудною дитиною. Вона жувала картоплю і кормила малюка соком з цієї картоплі».
Команда Ірини неодноразово рятувала людей з найгарячіших точок. Жінка зізнається, що про страх від час евакуації не думає – на це немає часу.
«Є люди, яких потрібно забрати. Це все. Усвідомлення приходить вже ввечері, коли приїжджаєш додому. Тоді буває по-різному. Але якщо є мета – до неї треба йти. Я дуже хочу, щоб мої внуки бачили своїх батьків вдома. Хочу, аби мої діти скоріше повернулися додому. А ще мої друзі, знайомі та родичі», – поділилась Ірина.
Дивіться повний випуск за посиланням. Дивіться «Позивний «Надія» щонеділі о 22:00 на СТБ.
Фото: прес-служба
