Міла Бараєва: «Скинути донат 20, 50, 100 грн — це не соромно, а круто!»

Міла Бараєва: «Скинути донат 20, 50, 100 грн — це не соромно, а круто!» - 1 - изображение

Міла Бараєва

Майже чотири місяці в новій реальності, якої ніхто не очікував. За цей час ми стали сильніші, відкрили в собі безліч нових здібностей та навчились жити по-новому. Інфлюенсерка, власниця шоуруму українських брендів ONE:ONE та двох G.Bar у Львові Міла Бараєва розповідає Woman Magazine про свою нову реальність та бізнес в цей час.   

З перших днів війни кожний відповідальний українець долучився до волонтерства, інформаційної діяльності та ін. Коли ви прийняли рішення волонтерити?

Волонтерити вирішила одразу, іншого варіанту в голові навіть не було. Я — людина-дія, мені обов’язково потрібно бути корисною хоч на тому рівні, на якому я це можу. Якби не волонтерила, впала б в депресію. Почала закупляти амуніцію з Європи десь на третій день війни.

Для штабу «Крива Липа» ви збираєте кошти на закупівлю амуніції для ЗСУ, займаєтеся логістикою і перевезеннями із Польщі та Словаччини. Які наразі головні цілі? 

Штаб активно працює, закриває потреби бійців, нещодавно хлопці самотужки відвозили придбане авто, завантажене амуніцією, на передову. Завжди приємно бачити на фотозвітах від бійців, наприклад, тактичні наколінники, партію яких я знайшла десь на складі в Польщі. Завжди впізнаю свої закупи й так приємно стає.

Серед головних цілей і потреб все, що й завжди: тактичне спорядження на кшталт наколінників, налокітників, рюкзаків, підсумок, масштабніші речі, такі як пікапи, джипи, дрони, тепловізори. А ще побутові предмети: металевий посуд, душ-палатка, хто що має, приносьте у штаб.

Міла Бараєва: «Скинути донат 20, 50, 100 грн — це не соромно, а круто!» - 2 - изображение

Хейт у бік волонтерства — стрес для вас?

Та ні, навіть не можу сказати, що багато стикалась з таким, навпаки, всі підтримують. Навіть вже навчились, нарешті, що скинути донат 20, 50, 100 грн — це не соромно, а круто! 

Зараз люди поступово повертаються до роботи або через стрес зменшують кількість часу, який вони приділяли волонтерство. Часто через це людина відчуває почуття провини. Що порадите робити у такому стані? 

Я сама перейшла з фултайм волонтерства на часткове. Зрозуміла, що потрібна сину, працівникам, друзям, і волонтерство має стати такою ж частиною життя, а не його основою. Це про свідому позицію, яка має бути в кожного українця.

Що робити, щоб не було почуття провини? Раціоналізувати обставини. Пояснити собі, чому було тоді так, а тепер інакше, похвалити себе за зроблене, проаналізувати, що працювати й бути з дітьми теж важливо, а ментальне здоров’я — те, про що особливо потрібно дбати зараз.

Війна змінила кожного. Які нові цінності з’явилися у вас?

Перша цінність — це я, інвестування в себе, розвиток і вдосконалення, а не в щось матеріальне чи речі. Це теж має бути, звісно, але я вже точно не дозволю купити собі сумку Jil Sander за останні гроші на карті, тільки за передостанні (сміється). Я от щойно повернулась з Відня, отримала сертифікацію когнітивно-аналітичного терапевта в університеті Фрейда. На це було приємно витратити кошти, бо ці знання будуть зі мною в будь-якій точці світу. Радію за себе.

Друга цінність — мій син. Для мене діти — це завжди про надію на краще майбутнє, дуже хочу ще одного-двох. Уявляєте взагалі? Наші діти — це діти війни. Звучить, на перший погляд, дуже сумно, але в цьому так багато сили. Вони всі точно будуть щасливі, житимуть в новій Україні, сильній, єдиній, де кожен має чітку позицію. Маленькі люди майбутнього. 

Міла Бараєва: «Скинути донат 20, 50, 100 грн — це не соромно, а круто!» - 3 - изображение

Міла Бараєва

Ви реалізуєте свою діяльність, бізнес у Львові. Наразі, через ситуацію багато людей вимушені були переїхати до вашого міста. Внаслідок чого почали з’являтися новини про дороге житло, конфлікти. Як всередині країни уникнути непорозумінь? 

Тут загалом потрібно розуміти, як формується ринок. Часто може здаватись, що щось подорожчало тільки тому, що абсолютно все дешеве розібрали, і залишилось лише те, що й так було дорогим. Таким чином я, коли приїхала у Львів і відкриваю сайт, де залишилось лише дороге, роблю хибні висновки, що пропозиція виросла в ціні, хоча це не так.

Та не буду казати, що не було випадків, про які ви говорите. Звісно, знаходились ті, хто хотів нажитись. Знаю ці ситуації навіть від близьких, а не лише з мережі. Хочеться вірити, що це поодинокі випадки, а не загальна тенденція. 

Підіймати економіку країни — головне гасло від влади. Перед війною ви відкрили у Львові другий G.Bar, але він встиг пропрацювати лише п’ять днів. Як зараз ви адаптували бізнес до нових умов?

Саме з новим G.Bar ситуація така, що ще до війни ми не встигли зібрати команду, а потім багато майстрів виїхали за кордон. Вже під час війни й дотепер ми у постійному пошуку б’юті-майстрів. Попри це бізнес справляється досить гарно та дає хороші показники. Тому, глобально нічого не адаптували. Виникла лише проблема з подорожчанням всіх розхідних матеріалів, через що доведеться хоч трохи підняти ціни. 

Як війна вплинула на споживчий попит і безпосередньо на ваш бізнес? 

Найважче усі кризові періоди завжди переживає мій шоурум українських брендів ONE:ONE Lviv. Але останні два місяці ми працюємо краще, ніж минулого року. В рітейлі основне — вловлювати тенденції та передбачати їх, створюючи пропозицію для попиту. Перші місяці війни всі хотіли лиш спортивні костюми, а зараз хочуть вилізти нарешті з того костюму та бути в красивій літній сукні. Це лише один із прикладів. 

Як підприємець, які можете дати поради, які допоможуть поступово відновити економічний попит у б’юті-сфері?

Я не помітила, щоб він втратився. Я останні три роки в б’юті-бізнесі, і завжди говорила, що попит на манікюр буде у всі часи. Раніше це здавалося веселим, та не сьогодні. Наприклад, G.Bar у Херсоні працює, уявіть собі, весь цей час! Пишаюсь крихітками до сліз.

Міла Бараєва: «Скинути донат 20, 50, 100 грн — це не соромно, а круто!» - 4 - изображение

Міла Бараєва

Зараз салон приймає на роботу переселенців з різних міст. Яка зараз стратегія роботи з людьми, які виїхали з гарячих точок?  

Ми готові приймати з усіх міст, навіть на тимчасову роботу на місяць, два, три. Якщо майстер хороший, з досвідом і вивчить наші стандарти, то чому ні. Ми лише раді допомогти робочим місцем, крутими умовами роботи, найкращими матеріалами та суперовою командою, що завжди підтримає та підкаже. Звісно, хочеться більш довготривалих стосунків з працівниками, тому ми тільки раді рішенням крихіток залишатись жити у Львові.

 Що нове ви дізналися про українців у цій війні?

Я завжди любила свою країну і свій народ. Не можу сказати, що мене шокувало, як всі об’єднались і тримають свій фронт. Я знала, що ми такі. Люблю українців, пишаюсь, це моя велика сім’я. 


Текст: Марія Холотій

Фото: особистий архів  

Почніть вводити текст і натисніть Enter для пошуку

Top