Маріна Мангул: «Вірте тільки в себе і в свої сили!»
Ексклюзивне інтерв’ю дала церемоніймейстер, ведуча та блогер Маріна Мангул. Марина розповіла про те, як і чому вирішила проводити весілля, цікаві події на святах, тестування нею професій та багато іншого.
Маріно, як і коли ви вирішили стати церемонімейтером? Скільки приблизно весіль вже на вашому рахунку?
Це цікава історія. Так склалося, що батьки із юного віку займалися насичено моїм вихованням: ораторське мистецтво, танці, вокал, різноманітні конкурси тощо. Потім, я була ведучою ранкового радіо в університеті, як і ведучою в школі та університеті. Проте, я завжди думала, що буду працювати за спеціальністю – юристом. Саме в цей момент, коли я навчалася на бакалавраті, доленосним у моєму житті, став мій чоловік!
Я хотіла поступати на магістратуру стаціарно, він ж стверджував, що потрібно йти на заочне, і пробувати себе у різних сферах діяльності. Як зараз пам’ятаю: це була найбільша сварка у нашому житті: він дав чистий аркуш паперу, ручку і сказав написати, чим я хочу займатися у житті, ким я себе бачу!
Тоді, я писала банальні речі: що я люблю бути в центрі уваги, що люблю говорити багато, люблю медійність, і люблю спілкуватися з людьми. Віталік глянув на цей аркуш і сказав фразу: «О, то ти ведуча і блогер!» На що я голосно розсміялася! Я – ведуча і блогер?
Вже через тиждень я почала вести блог і пішла навчатися новій професії: ведуча та церемоніймейстер. Зараз, на моєму рахунку більше 100 проведених весіль, і я добре пам‘ятаю особливість кожної пари!
Можете пригадати найцікавіші і незвичайні весілля?
Одне із моїх улюблених весіль — на березі моря в Греції: це щось нереальне: захід сонця, морський вітер, декор, кольори, пісочок і гості, які приїхали із України і підтримали дрес-код!
Це була церемонія, на якій я заплакала!
Особливістю була винна церемонія одруження: де наречені запечатали їхні клятви з ключиком, в дерев‘яну скриньку із вином на 10 років!
Що найприємніше для вас в цій діяльності, і які найбільші складнощі виникають?
Найбільш приємне – викликати емоції: сльози – сміх, і круто коли ці емоції часто змінюють одна одну.
Одного разу, я навіть помирила доньку з батьком на весіллі, які не спілкувалися понад 5 років. Батько категорично відмовлявся казати побажання нареченим, тільки прийшов, як гість.
Коли були танці, я викликала його в сторону, поговорила по душам, розповіла як це важливо донечці, розповіла багато історій, які вона згадувала на зустрічі під час написання сценарію, і коли було сімейне вогнище, тато все таки вийшов, обійняв доньку і вони довго обіймалися і плакали. Я думаю, такі моменти заставляють вірити, що ми в цьому світі живемо не просто так і призначені для чогось великого! Потім тато передав свій сімейний вогонь новоствореній сім‘ї.
А які складнощі виникають: одного разу важкий букет нареченої залетів на супер дорогу люстру, одного разу обручка впала в наречених і прокрутилася через всю залу, дощ на церемонії – це вже нормальна справа.
Бували і випадки, коли на святкуванні ставалися проблеми із здоров‘ям: наприклад, приступ епілепсії у батька нареченого.
Розкажіть докладніше про тестування професій. Яка стала найскладнішою або цікавою з випробуваних вами?
Найбільш складною, стала професія пожежника та робітника сміттєзбірної компанії: це професії, які складні і фізично і морально! Професія пожежника (на мене одягнула костюм вагою 35 кг, і я заходила в середу пожежі). В ті секунди зовсім по-іншому починаєш цінувати життя. Пожежники – це герої, які щодня ризикують своїм життям, заради життя інших!
Ну, і робітник сміттєзбірної компанії – шкода, що більшість недооцінює цю професію, адже без цих людей кожне місто занепало б. Не зважаючи на погодні умови: снігопад, злива, пекельна спека, робітники розвантажують баки із сміттям і вивозять тонами. Ну і масштаби території із сміттям вражають, шкода, що такі місця є поруч із нами.
Але найприємніше, що робітники сміттєзбірної компанії – це дуже щирі, відкриті та вольові люди!
Поділіться, будь ласка, подальшими професійними планами?
Попереду, зйомка 2 сезону проекту #mangul_instajob із більш потужними професіями всеукраїнського рівня. Буду тестувати профес#ю стюардеси та пілота (дуже хвилююся). Ну, і також, попереду старт нового проекту. Детально розповісти поки що не можу, але це вже новий рівень блога та органічного росту сторінки.
Маріно, яка в вашому розумінні жінка 21 століття, і чи відчуваєте ви себе реалізуваноюся в професійному і особистому плані?
Жінка 21 століття дуже сильна! Я відчуваю, настільки з кожним роком жінки стають потужнішими: вони відкривають власні справи, створюють проекти, народжують,подорожують, займаються благодійністю і ще й залишаються ідеальними дружинами. Я пишаюся!
Чи були у вас якісь комплекси, і якщо так, як від них позбулися? Ваша порада дівчатам – як стати впевненіше в собі?
Комплекси були. Колись була дуже худенькою, і соромилася цього. Зараз ж, кайфую від своєї ваги, і люблю свої довгі худі ноги. Як боротися із комплексами? Перетворити їх у переваги! Скільки моделей з вадами стають зірками? Це їхня особливість! Світ втомився від ідеалів, тому кайфуйте від кожної вашої недосконалості.
Розкажіть про своїх ритуали краси: які процедури віддаєте перевагу, чи є якісь секретики?
Для мене найважливіше – зволожувати шкіру! Цей секрет, я зрозуміла ще на Балі, вологий клімат + зволоження шкіри = роблять чудеса. Тому дотримуюся правила: очищення (міцелярка + пінка), тонізування (тонік, термальна вода), зволоження ( крем + сироватка + догляд під очі). Також косметолог, до якого ходжу понад 10 років, в якого роблю пілінг та плазмоліфтинг. Ну, і щодня мінімальна зарядка.
Що б ви хотіли побажати нашим читачам?
Бажаю проживати це життя наповну, брати від нього все, не обмежувати себе ні в чому, подорожувати та робити приємності для себе (чашка кави та 30 хвилин на себе обов’язково виділяти щодня). Знайдіть справу, яка буде надихати, і не лініться, чим більше працюєш, тим частіше отримуєш бажаний результат! Вірте тільки в себе і в свої сили, вони вас ніколи не підведуть!
Буде щасливими!
Текст: Тетяна Зайцева
Фото: особистий архів
