У Києві пройшла перша в Україні юридична зоозахисна конференція

16 травня в Києві на території червоного корпусу київського національного університету імені Тараса Шевченка було проведено першу в Україні юридичну зоозахисну конференцію, яка була зініціована та організована ГО “Відкриті клітки Україна”. Окрім українських працівниць сфери юриспруденції, які активно проштовхуть відповідні законопроекти до ради, столицю відвідали також спікери з Польщі, Англії та Швеції, які поділилися досвідом регулювання прав тварин на державному рівні та розповіли про виклики, з якими їм довелося та доводиться зіштовхуватися у своїх країнах. Право вступного слова було надано Асі Серпінській, яку по праву можна назвати піонеркою зоозахисного руху в Україні.

Для чого ж саме потрібно було проводити таку масштабну подію та яка зараз ситуація в Україні з правами тварин, в цьому ми спробуємо допомогти та надати відповідну інформацію.

Останніми роками у світі стверджується думка, що гуманне поводження із тваринами – один з показників цивілізованого суспільства. Але ж в Україні донедавна до тварин ставилися як до неживих істот, речей.

У 2006 вперше в історії України визначено гуманність як основоположний принцип поводження людини з іншими живими істотами й фактично, імплементовано принцип цінності життя та права живої істоти на життя без страждання.

ТВАРИНИ Є ОБ’ЄКТОМ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА (СТ.180 ЦК УКРАЇНИ) ТА МОЖУТЬ БУТИ ПРЕДМЕТОМ РІЗНИХ ПРАВОЧИНІВ. Водночас, тварини – це живі істоти, які мають природні потреби та які, як і людина, відчувають біль, страждання, мають інтелект. У зв’язку з цим на законодавчому рівні встановлені норми, які регулюють сферу поводження з дикими тваринами, як в їх природному середовищі, так і в напіввільних умовах і в неволі, сферу поводження з домашніми тваринами (в тому числі з безпритульними), сільськогосподарськими тваринами тощо. У основі більшості з яких лежать принципи гуманності та захисту тварин від жорстокого поводження.

Проте законодавча база в цій сфері недосконала і не враховує багато моментів, які б сприяли захисту тварин від жорстокого поводження та попереджали правопорушення в сфері поводження з тваринами.

На сьогоднішній день існує ціла низка проблем, та речей, які не передбачені законопроектами України, що дозволяє зловживати або ж знецінювати життя та здоров’я тварин. Серед таких неточностей в правових нормах можна виділити те, що, наприклад, тварина є об’єктом права, тому існує необхідність надання тваринам статусу «суб’єкта цивільних прав з особливим статусом». Також в законодавстві відсутні такі поняття як «каліцтво тварини», «тілесне ушкодження тварини» «власник тварини», «опікун тварини», «тварина під опікою», «вилов тварин», «регулювання чисельності домашніх тварин», «регулювання чисельності безпритульних тварин» тощо, необхідно внести ці поняття в законодавство. Не розтлумачений термін «тварини, що не утримуються людиною, але перебувають в умовах повністю або частково створюваних діяльністю людини», що дає можливість зловживань цим поняттям. Законодавчо не закріплений обов’язок органів державної влади та місцевого самоврядування щодо будівництва притулків для тварин, центрів стерилізації та адопції тварин, центрів реабілітації диких тварин тощо. Існує нагальна необхідність в таких установах. А ще:

– відсутні Типові правила утримання тварин в містах України, які потрібно затвердити на рівні Кабінету Міністрів України;

– відсутній на загальнонаціональному рівні обов’язок реєстрації тварин та єдиний державний реєстру тварин та їх власників;

– не передбачена конфіскація тварин, які зазнали каліцтва (за ст.299 ККУ) та їх тимчасового вилучення, не прописано механізму тимчасового вилучення тварин до рішення суду (про конфіскацію) за ст.89 КУпАП;

– немає відповідальності за порушення правил транспортування тварин, тому слід внести цю норму до КУпАП та ККУ (в залежності від наслідків);

– оскільки відомо, що багато випадків жорстокого поводження з тваринами відбувалося за участі малолітніх осіб, слід передбачити притягнення до відповідальності за ст.299 КК України осіб з 14 років (ст.22 КПКУ);

– відсутня кримінальна відповідальність за контрабанду тварин і рослин, тому її слід передбачити. Адже це дозволяє вільно ввозити екзотичних тварин для продажу на чорному ринку та розведення в непідходящих для життя певних видів умовах.

Про це все зазначила в своєму докладі Марина Суркова, відома захисниця тварин, яка разом зі Світланою Руденко прописують відповідні законопроекти та просувають їх у Раду.

Ще однією значною проблемою є необізнаність громадян в тому, що потрібно робити, якщо ж все таки порушення по відношенню до тварини було зафіксовано. Цей кейс розпочав Марк Рендалл, слідчий та криміналіст з Британії, який на протязі багатьох років, розкривав тяжкі та заплутані злочини щодо тварин або за примусового залучення тварин у незаконні операції, такі як собачі бої, тощо. Зараз Марк відвідує Україну щонайменше 2 рази на рік для того, щоб проводити спеціальні тренинги для поліції та активних громадян, де ділиться досвідом та знаннями. Разом із польскою юристкою-зоозахисницею Барборою Блонських спікери ставили акценти на тому, що до насилля над тваринами потрібно ставитися набагато серйозніше, адже в 90% випадків серійні вбивці по всьому світу починали зі знущань над тваринами, що в майбутньому призводило до таких страшних наслідків, які назавжди будут вписані в історію червоною ручкою. Та що ж робити?

Перш за все, при фіксації порушень правових норм щодо тварини потрібно телефонувати 102 та викликати поліцію. Адже це є прямим порушенням статті  299 Кримінального Кодексу України «Жорстоке поводження з тваринами» в якому йдеться:

1. Жорстоке поводження з тваринами, що відносяться до хребетних, у тому числі безпритульними тваринами, що вчинене умисно та призвело до каліцтва чи загибелі тварини, а також нацьковування тварин одна на одну чи інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, публічні заклики до вчинення діянь, які мають ознаки жорстокого поводження з тваринами, а також поширення матеріалів із закликами до вчинення таких дій – караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені у присутності малолітнього чи неповнолітнього, караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені з особливою жорстокістю або у присутності малолітнього чи неповнолітнього, або щодо двох і більше тварин, або повторно, або групою осіб, або вчинені активним способом, караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

Камілла Бйоркбом

Галина Левіна

Барбара Блонська

Ася Серпінська

Ось 10 ознак того, що можуть свідчити про жорстоке поводження:

1. Поганий стан здоров’я і помітні травми
2. Відсутність їжі або води у місці утримання
3. Відсутність притулку
4. Покинута тварина
5. Тварина прив’язана, прикована або утримується в тісній клітці
6. На шию тварини намотані ланцюги, вона має завузький нашийник
7. На тілі тварини є свідчення того, що її використовують у боях
8. Нетипова поведінка тварини
9. На одному об’єкті тримають численних тварин без забезпечення відповідних умов
10. Власник або будь-яка інша особа явно кривдить тварину

Ці знання допоможуть вам наполягати на приїзді поліції, та якщо поліція все ж таки не приїде, допоможе вести справу далі. Обов’язковою умовою є фіксація правопорушення на камеру, або присутність свідків. Зазначила у своїй доповіді Світлана Руденко.

За ініціативою Світлани та ГО “Відкриті Клітки” було розроблено та випущено методички про правила поводження, якщо ви стали свідком жорстокого поводження з тваринами, в яких детально та по пунктам описано, що можна робити. Матеріали безкоштовні та їх можна вільно отримати, звернувшись до організації.

В заключному кейсі конференції були розібрані приклади успішних справ, які були вирішені на користь тварин, про які говорила Галина Лєвіна. А також Камілла Бйоркбом підняла тему лобіювання для тварин та того, як потрібно ставити питання на політичний порядок денний в спілкуванні із урядом.  Всі спікери закликали об’єднувати зусилля та діяти гуртом. Адже як показує практика, тільки в таких випадках є шанси розширити права тварин.

Світлана Руденко та Марк Рендалл

Марина Суркова

Марина Суркова

Загалом, права тварин дійсно є болючим та дещо недосконалим аспектом в нашій державі, але стрімкий ріст інтересу до питання з боку активістів, та простих громадян дає всі шанси на те, що ситуація скоро зміниться на краще. Адже якщо розібратися, в світі існує дуже мало людей, яким не шкода тварин, коли вони бачать, що ті у біді. А багато з них просто лякаються, та не знають, що робити далі. Саме для цього ініціюються подібні події. Щоб якомога більше людей розуміли, як потрібно діяти та до кого звертатися. А інтерес від понад 160 зареєстрованих учасників та учасниць чудовий приклад тому, що людям в нашій країні не все одно і вони хочуть більш гуманного майбутнього. Тож із впевненістю можна сказати, що Україна йде у вірному напрямці.