ТВОЯ ЖИЗНЬ, ТВОИ ПРАВИЛА

Олександр Педан піднявся на Казбек

Ведучий Нового каналу побив власний рекорд – здійснив сходження на кавказький пятитисячник, що вищий за минулорічний Монблан

Піднятися на Казбек у ведучого реаліті «Екси» вийшло тільки з другої спроби. П’ять років тому Олександр Педан уже намагався здійснити сходження на кавказький п’ятитисячник, але тоді на заваді стала погода. Днями спробував знову, і в нього вийшло!

– Казбек був моїм незакритим гештальтом, – каже ведучий Нового каналу. – Кілька років тому з друзями ми вже намагалися піднятися на сплітбордах (сноуборд, який можна розібрати на дві повздовжні частини; у розібраному вигляді використовують як лижі для пішого сходження на вершину, а у скріпленому – як сноуборд для спуску з гори – прим. ред.). Але тоді гора нас, так би мовити, не пустила. Ми прочекали сприятливої погоди чотири ночі на висоті 4100 метрів, потім піднялися ще на 400, але не вище. Був сильний сніг, вітер, і йти в таку погоду було небезпечно.

Тож відтоді Олександр Педан планував здійснити ще одну спробу. І до другого сходження на Казбек готувався наполегливіше.

– Після Монблану, на який піднявся минулоріч, я зрозумів, що не багато тямлю в альпінізмі, – розповідає ведучий. – Тож записався на скелелазіння, куди ходив раз або двічі на тиждень. Займався з професійним інструктором, який навчив мене працювати з мотузкою, карабіном, в’язати вузли тощо.

Уся подорож у ведучого реаліті «Екси» зайняла десять днів. Піднімався на Казбек у супроводі трьох друзів і гіда. Двоє з них, до речі, разом із Олександром Педаном здійснили сходження і на Монблан.

Як і минулого разу, піднятися на вершину Казбеку було нелегко. На висоті 3600 метрів їх застала непогода, вітер був такий сильний, що порвав намет. Тож дві ночі довелося перечекати, і лише на третю, о 2:30, група продовжила сходження.

– Температура була мінус сім, але відчувалося, наче всі мінус двадцять, – пригадує ведучий Нового каналу. – А сніг такий сильний, що миттєво замітав наші сліди. П’ять разів ми думали повернутися. Підсвідомо я цього не хотів, розумів, що втретє на Казбек підніматися не захочу. Але гід запропонував пройти ще сто метрів, і якщо погода не зміниться – повертатися. Десь за 40 хвилин вийшло сонце. Ми розцінили це, як знак, і рушили далі. Місцями йшли по пояс у снігу, а останні 50 метрів – це взагалі була 37-градусна вертикаль, і ми не випускали з рук льодоруби. Зрештою ми це зробили! На останні метри гід пустив мене вперед, і я прийшов першим.

На вершині Олександра переповнили неймовірні відчуття, і він навіть заплакав.

– Мене переповнювали такі непідробні емоції, – каже він. – У момент, коли стоїш на вершині, ти все переосмислюєш! Усе стає на свої місця. Сходження – це боротьба із собою, і зараз у цій боротьбі я переміг. Піднявся на п’ять тисяч метрів, а це більше ніж торік на Монблан.