ТВОЯ ЖИЗНЬ, ТВОИ ПРАВИЛА

Олег Винник: «Я можу навіть не думати про пісні, а вони мені приходять»

Не випадково: тема цього інтерв`ю – «Творча місія». Останнім часом з артистами надто мало говорять про творчість. Сьогодні ні слова про особисте життя, секрети краси і успіху… Зате тепер ми знаємо, яка творча місія Олега Винника, що він думає про артистів, у яких її немає, як народжуються його пісні та звідки береться енергетика, яка вже зовсім скоро — 7 та 9 листопада у Київському палаці спорту — подарує незабутні враження всім гостям концерту!

Олег, ви вірите, що у кожного артиста є творча місія?

Я вірю, що серед різноманіття творчих місій є одна найважливіша – любов. Усе інше – амбіції. Якщо артист виходить на сцену з іншою метою, це може привести до негативних наслідків. Моя творча місія — наповняти людські душі любов’ю, миром, натхненням та вірою.

Ваші пісні підкорили серця мільйонів слухачів. Які емоції ви пережили колись, щоб ваша творчість мала таку сильну і потужну енергетику зараз?

По-перше, я переживаю ці емоції кожного дня і вже не можу жити з тим, щоб не поділитися ними зі своїми слухачами. Не уявляю, як можна носити в собі почуття і не мати змоги доносити їх людям. Напевно, Господь Бог більше знає про нас, аніж ми самі, і дає нам стільки емоцій, скільки ми можемо пережити і віддати. Це постійний процес.

Як вважаєте, у вашому житті були моменти, які вам судились пережити виключно для того, щоб потім втілити пережиті емоції в творчість?

Якщо я сьогодні роздумую на цю тему, то, певно, є одна річ… Але поки що не час про це говорити…

Натхнення всередині вас чи доводиться шукати його в оточенні?

Всередині. Але оточення сприяє словесному і музичному вираженню почуттів. Нас оточує багато позитивних та негативних речей, про які потрібно говорити. Можливо, хтось не може передати свої переживання у маси, а хтось просто цього не помічає або не хоче помічати. У мене ж є можливість про це розповідати.

Ваші пісні завжди просякнуті позитивною енергетикою. Дарувати людям саме такі емоції — це ваш усвідомлений вибір чи примха долі?

Звісно, що усвідомлений вибір. Я б ніколи не ділився негативними емоціями через пісню. Композиція не створюється в один момент, на її написання потрібно чимало часу, навіщо витрачати його на негатив? Особисто для мене пісня – це призма, через яку твоя любов має дійти до людей.

Кажуть, що творча людина завжди платить за свої таланти. Погоджуєтесь з цією думкою?

За все мусимо платити. Не може так бути, щоб людині давався талант і їй ні за що не треба було відповідати.

Ви хотіли б написати книгу або щоб про вас написали книгу?

Мабуть, що ні. Розумієте, це дуже тонкий момент. Якби я погодився, щоб хтось писав про мене книгу, ця людина не дала б мені ні спати, ні їсти, ні жити (посміхається). Я так хотів би у даному випадку. Автор мав би витягти з мене максимальну кількість інформації, щоб вкласти у книгу хоча б 80% правди. Не хочеться вигаданих історій. Якщо вже такі речі робляться, вони повинні бути автобіографічними. Але сьогодні я впевнений на 100%, що писати нічого не буду. Можливо, коли мені буде років 120, знайдуться люди, котрі розуміються на цьому і переконають мене, що це дійсно потрібно. Думаю, у 120 років мені буде про що розповісти.

Що більше любите писати — слова чи музику?

Якщо я сьогодні зважую, то у 80% моїх пісень спочатку була написана музика, а потім вже слова. Хоча у крайній композиції одразу народився текст, приблизно 50%, а слідом за ним прийшла мелодія.

Ви якось сказали: «Я дуже самокритична людина». Коли пишете тексти пісень, також критикуєте себе?

Ні, тому що це творчий момент. Коли я пишу, мене переповнюють емоції і я відчуваю, що в цьому є сенс. Правду кажучи, не я пишу, через мене пише Господь Бог, мені так здається. Я можу бути дуже стомленим чи зайнятим і навіть не думати про пісні, а вони мені приходять. Декілька тижнів тому поїхав до Берліну, займався побутовими речами і записав демоверсію нової композиції, хоча зовсім не планував. Це неможливо вигадати навмисне, тому важливо цінувати такі моменти.

Про артистів завжди багато говорять, але не завжди правду. Який стереотип про вас чи вашу творчість найбільш безглуздий?

Мені здається, 80% інформації, яку подають про мене ЗМІ – безглуздя (сміється). Чесно кажучи, навіть не хочу у це занурюватися. Чи то заради хайпу, заради того, щоб просто привернути увагу глядача та читача, журналісти придумують те, про що навіть не відають?

Чи довго можна бути артистом, якщо немає творчої місії, а є лише прагнення популярності?

Напевно, що можна бути таким артистом, але це не той артист, на якого будуть рівнятися. Я ніколи не мріяв стати великою зіркою, просто займався музикою. І коли працював у Черкаському хорі або у мюзиклах в Європі, робив те, що було мені до душі. Людина, яка не просто прагне популярності, а знає як дістатися певної вершини і розуміє всю відповідальність, — не мріє, а діє.

Що порадите молодим виконавцям, у яких є талант, але немає творчої місії?

Талант потрібно розвивати. Копітка праця змушує людину відповідати за те, що вона несе зі сцени.

 


Журналіст: Лілія Панчишин

Фото: Віктор Окремов, надані прес-службою артиста